Надання послуги раннього втручання в умовах військових дій в Україні

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз сучасних досліджень послуги раннього втручання. Визначено сутність системи раннього втручання та представлені результати дослідження стану та основних потреб членів сімей, які отримують послугу раннього втручання під час воєнних дій в Україні. Охарактеризовано труднощі, з якими стикнулися сім’ї послуги раннього втручання Одещини під час воєнних дій в Україні. У всіх дорослих підвищився рівень тривоги, з’явились страхи, з’явилось відчуття невпевненості в завтрашньому дні та неможливість планувати майбутнє, з’явились нав’язливі думки, пов’язані з темою війни, нав’язливі дії (перегляд новин в інтернеті, перегляд речей в «тривожній валізці»), погіршився сон. В родинах, які змінили місце перебування в межах України або були тимчасово переміщені закордон, актуальними стали цілі для дитини, пов’язані з труднощами перебуванням в новій оселі, пов’язаними зі зміною соціального оточення, складнощі з отриманням необхідних медикаментів, мовний бар’єр. Констатовано, що в період війни змінились умови звичайного життя родин та виникла необхідність щодо перегляду актуальних цілей. Зазначено, що в перший місяць війни всі сім’ї припинили робити прогулянки, змінили місце для сну, змінили звичний режим харчування та туалетний графік дітей. Переважаюча більшість батьків перестали або стали рідше грати зі своїми дітьми. У сімей, які залишились в Україні, новою щоденною активністю стало відвідання бомбосховища під час сирени. Дослідження виявило значущість для сімей отримання послуги раннього втручання в час війни та важливість основних характеристик послуги: сімейноцентрованість, регулярність, робота щодо організації щоденного життя сімей. За результатами повторного анкетування, супровід фахівцями послуги раннього втручання сімей є важливою та потужною підтримкою для всієї родини, з використанням дистанційних технологій регулярні зустрічі сприяють стабілізації психічного стану і батьків і дитини.

The article provides a theoretical analysis of modern research on early intervention services. The essence of the system of early intervention is determined and the results of the study of the state and basic needs of family members who receive early intervention during hostilities in Ukraine are presented. The difficulties faced by families in the early intervention of the Odesa region during the hostilities in Ukraine are described. All adults have increased anxiety, fears, feelings of uncertainty about the future and inability to plan for the future, obsessive thoughts related to the war, obsessive actions (watching news on the Internet, viewing things in the “anxious suitcase”), worsened sleep. In families that have changed their place of residence within Ukraine or have been temporarily relocated abroad, the goals for the child related to the difficulties in staying in a new home, changes in the social environment, difficulties in obtaining the necessary medication, language barrier have become relevant.. It was stated that during the war the conditions of ordinary life of families changed and there was a need to reconsider the current goals. It is noted that in the first month of the war, all families stopped walking, changed their place to sleep, changed their usual diet and toilet schedule. The vast majority of parents have stopped or become less likely to play with their children. For families who stayed in Ukraine, visiting the bomb shelter during the siren was a new daily activity. The study found the importance for families of receiving early intervention services during the war and the importance of the main characteristics of the service: family focus, regularity, work on the organization of daily life of families. According to the results of the repeated questionnaire, support by specialists of the early intervention service is an important and powerful support for the whole family, with the use of remote technologies regular meetings help to stabilize the mental state of both parents and child.