Просодичні ритмічні характеристики мовлення та їх запам'ятовування

Abstract

У роботі об’єднується та систематизується різноманітність просодичних ознак мовленнєвої активності. Було виокремлено таки підстави їх процесуальної систематизації:1) суб’єктність процесу; 2) напрям процесу; 3) часові та частотні складові процесу. За трьома підставами просодичні процеси поділені на: 1) імпліцитні та експліцитні; 2) засвоєння та відтворення; 3) ритмічні, тональні та фонологічні. Виділяючи окремо ритмічну складову мовної діяльності були названі її різновиди: 1) фонологічний ритм; 2) темпо-ритм – загальна швидкість чергування наголосів у словах тексту; 3) ритм наголосу; 4) ритм смислових структур; 5) ритм тональних характеристик мовлення. Вони, крім смислового, характеризують просодичні ритмічні ознаки мовлення. За результатами дослідження відтворення просодичної ритмічної складової мовлення загальна кількість повторених сполучень слів була більшою при пред'явленні ритмічно пов’язаних словосполучень у лівий слуховий канал - за рахунок субдомінантної півкулі. Таким чином, зменшення КПВ та збільшення загальної кількості відтворених словосполучень було визначено вкладом запам'ятовування ритму у правій півкулі. За рахунок правої півкулі відбувається також ефект навчання при запам'ятовуванні вербальних стимулів, що може бути пояснено гіпотезою двох мовних центрів та збільшенням числа зв'язків між ними, зменшенням гальмівного впливу лівої півкулі на праву. Проведений нами експеримент підтверджує гіпотезу існування ритмічної організації вербальної пам'яті, більше латералізованої у правій півкулі. Допускається, що її асиметрія була закладена в ранньому філогенезі, коли організовані ритмом знання зберігалися, як вважається, у правій півкулі. Мовленнєва діяльність має організацію по ритму: образ - ритм - слово, що поєднується з ієрархічними семантичними структурами. Ритмічна природа мовної діяльності може бути простежена аналізом сприйняття тексту та його актуалізації.

The work combines and systematizes the variety of prosodic signs of speech activity. The grounds for their procedural systematization were singled out: 1) the subjectivity of the process; 2) process direction; 3) time and frequency components of the process. On three grounds prosodic processes were divided as: 1) implicit and explicit; 2) assimilation and reproduction; 3) rhythmic, tonal and phonological. By singling out the rhythmic component of language activity, its varieties were named: 1) phonological rhythm; 2) tempo-rhythm – the general speed of alternation of accents in the words; 3) accent rhythm; 4) the rhythm of semantic structures; 5) the rhythm of tonal characteristics of speech. They, excluding semantic, characterize the prosodic rhythmic features of speech. According to the results of the study of the prosodic rhythmic component of speech reproduction, the total number of repeated combinations of words was greater when rhythmically related combinations were presented to the left auditory canal - due to the subdominant hemisphere. Thus, the decrease in the right ear coefficient and the increase in the total number of reproduced word combinations were determined by the contribution of rhythm memorizing in the right hemisphere. Due to the right hemisphere, there is also a learning effect when memorizing rhythmic verbal stimuli, which can be explained by the hypothesis of two language centers and an increase in the number of connections between them, a decrease in the inhibitory effect of the left hemisphere on the right. Our experiment confirms the hypothesis of the existence of a rhythmic organization of verbal memory, more lateralized in the right hemisphere. It is assumed that its asymmetry was laid down in early phylogeny, when knowledge organized by rhythm was stored, as it is believed, more in the right hemisphere. Speech activity has organization by rhythm component: image - rhythm - word, which is combined with hierarchical semantic structures. The rhythmic nature of language activity can be further examined by analyzing the perception of the text rhythmic prosody and its actualization.