Епітетна об’єктивація етнокультурних кодів

Abstract

Осмислення світу та його інтерпретація часто відбувається завдяки різним тропам. Виявлення етнокультурних параметрів у тропах, зокрема в епітетах, є важливим аспектом антропоцентричних студій. Тропеїчна система виразно репрезентує своєрідність мовомислення етносу. Пропонована розвідка зорієнтована на встановлення конотативної природи епітетів, етнокультурної семантики та їхньої характеристики як індикатора етнокультурного коду. Мета статті кореляція фольклорної епітетики з етнокультурними кодами українців. Для досягнення мети розвʼязано такі завдання: 1) зафіксовано епітетні сполуки; 2) проаналізовано епітети в межах тропів осі псевдототожності; 3) визначено етнокультурні параметри епітетів у піснях про кохання. Обʼєкт дослідження художнє мовлення родинно-побутової лірики, предмет – особливості відбиття етнокультурних уявлень за допомогою епітетної системи. Джерельною базою розвідки послугувала збірка «Українські народні пісні: родинно-побутова лірика». Узуально-асоціативні епітети як постійні епітети фольклорного тексту репрезентують різноманітні етнокультурні коди українського народу, зафіксовані в піснях про кохання. Такі пісні різні за тематикою, оскільки описують дівочу вроду, побачення, вірне кохання, ревнощі, зраду, розлуку, невірне кохання, сварки тощо. Семантичний арсенал епітетів у піснях незначний, переважають ад’єктиви зі значенням кольору. Спектр епітетів за формою доволі різноманітний, оскільки в межах досліджуваних сполук функціюють різні форми прикметників. Позитивної конотації епітети набувають завдяки словотвірним афіксам, що додають відтінків пестливості, лагідності, співчуття, урочистості тощо. У зібраному й проаналізованому матеріалі реалізовано антропний, флористичний, фаунонімний, артефактний коди, що ґрунтуються на епітеті як тропі осі псевдототожності. Найширше втілено антропний етнокультурний код, який охоплює уявлення про дівчат і хлопців, сформовані за допомогою колористичних епітетів, виражених якісними прикметниками. Меншою мірою вони затребувані у відтворенні флористичного, фаунонімного та артефактного етнокультурних кодів.

The understanding of the world and its interpretation are vividly reflected by the people with the help of tropes. The identification of ethnocultural parameters in tropes, particularly in epithets, is an important aspect of anthropocentric studies. The trope system clearly represents the peculiarity of the linguistic thinking of an ethnos. The research is aimed at identifying the connotative nature of epithets, their ethno-cultural semantics and their characteristics as an indicator of the ethno-cultural code. The purpose of the article is to correlate folklore epithets with ethnocultural codes of Ukrainians. To achieve this, the following tasks were solved: 1) epithet phrases were detected; 2) epithets within the tropes of the axis of pseudo-identity were analyzed; 3) ethnocultural parameters of epithets in love songs are defined. The object of the research is the artistic speech of family and household lyrics, the subject is the peculiarities of reflecting ethnocultural ideas using the epithet system. The collection “Ukrainian folk songs: family and household lyrics” served as the source base. Usual-associative epithets as permanent epithets of the folklore text represent various ethno-cultural codes of the Ukrainian people recorded in love songs. Such songs are different in subject matter, as they describe girlish beauty, dating, faithful love, jealousy, betrayal, separation, unfaithful love, quarrels, etc. The semantic arsenal of epithets in these songs is insignificant, adjectives with the meaning of color prevail. The spectrum of epithets is quite diverse in form, since different forms of adjectives function within the studied compounds. Epithets acquire a positive connotation due to word-forming affixes that add shades of caressing, gentleness, compassion, solemnity, etc. In the collected and analyzed material, anthropic, floristic, faunonymous and artifactual codes are implemented, based on the epithet as a trope of the axis of pseudo-identity. Anthropic ethno-cultural code is embodied most widely, it covers ideas about girls and boys, formed with the help of coloristic epithets expressed by qualitative adjectives. To a lesser extent, they are in demand in the reproduction of floristic, faunal and artifactual ethnocultural codes.