Діагностика професійного емоційного вигорання у медичних працівників різних спеціальностей

Abstract

Ця робота присвячена розгляду теоретико-практичних аспектів психологічної діагностики та корекції емоційного вигоряння медичних працівників. У роботі розглянуто феноменологічну проблему емоційного вигоряння медичних працівників. Проведено аналіз наукової та науково-методичної літератури, що прямо чи опосередковано має відношення до феномену емоційного вигоряння та методів діагностики, профілактики та корекції даного психо-емоційного стану. Запропоновано варіант вирішення вищевикладеної проблеми засобами комплексної програми поетапного впливу, спрямованої на профілактику та корекцію емоційного вигоряння у медичних працівників. Описуються етапи, проведеного нами, емперичного дослідження. Проведено аналіз, отриманого в ході формуючого експерименту, результату. В настоящее время в обществе, к сожалению, продолжает формироваться ошибочное представление о том, что представители самой гуманной и человечной профессии в мире –медики, являются ценичными, чёрствыми и без духовными. Таким образом, с помощью средств массовой информации, в современном обществе, формируется коллективное мнение, что люди в белых халатах, в силу, произошедшей с ними профессиональной деформации, являются эмоционально холодными и решёнными чувства эмпатии, сопереживания к своим пациентам родственникам. У поодиноких випадках, дійсно спостерігаються невідповідності, помилково обраної професії медичного працівника, але в основному для таких звинувачень лікарів та медичних сестер є випадки їхнього професійного вигоряння та його наслідки. Професія медика передбачає постійний контакт із людьми та надмірну емоційну насиченість, які часто стають причиною формування досить складного та багатогранного явища, як синдром емоційного вигоряння (РЕВ). Вигоряння – синдром емоційного виснаження, деперсоналізації (втрата особливості, відокремленості з інших) і зниження індивідуальних досягнень, воно характеризується втратою енергії та мотивації, слабкістю, почуттям зношеності і надмірної обтяженості, розчаруванням, негативним моральним станом, соціальним разъедин , Втратою драйву та інтересу до своїх професійних обов'язків. Серед спеціальностей з високим ризиком формування РЕВ, професія медичного працівника, займає одне з провідних місць у світі. У сучасному світі питанням особистого психічного здоров’я приділяється все більше уваги. Основною частиною роботи медсестер і лікарів є прямий контакт, який потребує постійного психологічного напруження з пацієнтами. Зокрема, необхідно брати до уваги психічне, морально-етичне напруження, з яким стикається медичний персонал у своїй щоденній практиці. Крім того, медичні працівники стикаються з різноманітними проблемами пацієнтів та їхніх родичів, що спричинило величезне соціальне та психологічне навантаження. Тому дослідження фізичного та психічного здоров’я медичних працівників дозволять вивчити ті фактори, які прискорюють вигорання через якість роботи.

This work is devoted to consideration of theoretical and practical aspects of psychological diagnosis and correction of emotional burnout of medical workers. The paper examines the phenomenological problem of emotional burnout of medical workers. An analysis of scientific and scientific-methodological literature, which is directly or indirectly related to the phenomenon of emotional

burnout and methods of diagnosis, prevention and correction of this psycho- emotional state, was conducted. A solution to the above-mentioned problem by

means of a complex program of phased effects aimed at prevention and correction of emotional burnout among medical workers is proposed. The stages of the empirical research conducted by us are described. The analysis of the result obtained during the formative experiment was carried out. At the present time, unfortunately, a mistaken idea continues to be formed in society that the representatives of the most humane and humane profession in the world - doctors, are recognized as priceless, callous and without spirituality. Thus, with the help of the mass media, in modern society, a collective opinion is formed that people in white coats, because of the professional deformation that happened to them, are emotionally cold and determined to empathize with their patients and relatives. In isolated cases, there are indeed inconsistencies, wrongly chosen profession of a medical worker, but mainly for such accusations of doctors and nurses there are cases of their professional burnout and its consequences. The medical profession involves constant contact with people and excessive emotional saturation, which often lead to the formation of a rather complex and multifaceted phenomenon, such as emotional burnout syndrome (EBS). Burnout is a syndrome of emotional exhaustion, depersonalization (loss of uniqueness, separation from others) and reduction of individual achievements, it is characterized by loss of energy and motivation, weakness, feeling worn out and overburdened, disappointment, negative morale, social disconnection, loss of drive and interest in one's professional duties. Among the specialties with a high risk of developing REV, the profession of a medical worker occupies one of the leading places in the world. In today's world, personal mental health issues are receiving more and more attention. The main part of the work of nurses and doctors is direct contact, which requires constant psychological stress with patients. In particular, it is necessary to take into account the mental, moral and ethical stress faced by medical personnel in their daily practice. In addition, medical professionals are faced with various problems of patients and their relatives, which has caused a huge social and psychological burden. Therefore, research on the physical and mental health of medical workers will allow us to study those factors that accelerate burnout due to the quality of work.