Вплив програми «Подорож до свободи» на адаптацію до умов війни

Abstract

В статті розглядається проблема адаптації груп підтримки до умов війни та вимушеного переселення. Автор зазначає, що в м. Одеса протягом п’ятнадцяти років проводяться групи підтримки за програмою “Подорож до свободи”, але зміна впливових чинників, таких як війна та переселення, вимагає модифікації форми проведення груп для підвищення їх ефективності.Групи підтримки визначаються як керовані фахівцем добровільні об’єднання людей зі схожими проблемами чи кризовими життєвими обставинами, що зустрічаються протягом тривалого часу з метою надання взаємної допомоги та підтримки, обміну інформацією й ресурсами, які можуть бути корисними для вирішення їхніх проблем. В умовах війни особливо актуальними стають групи для вимушених переселенців, учасників бойових дій та людей, що пережили психологічні травми.Війна руйнує соціальні зв’язки, призводить до втрат близьких, переживання постійного страху та психологічних травм. Це ускладнює підтримку стосунків та формування нових соціальних контактів, що посилює соціальну ізоляцію та негативно впливає на психологічний стан постраждалих. Групи підтримки виступають важливим ресурсом для подолання цих труднощів, надаючи простір для обміну досвідом, емоційної підтримки та прийняття.Автор виділяє чотири типи груп підтримки з терапевтичною орієнтацією: для контролю проблемної поведінки, опрацювання спільних стресових ситуацій, відстоювання прав дискримінованих меншин та загальної самоактуалізації. В контексті війни особливого значення набувають групи, що фокусуються на кризових ситуаціях, таких як переживання бойового досвіду, втрати, вимушене переселення.Модифікація форми роботи груп підтримки в умовах війни спрямована на підвищення їх ефективності у наданні допомоги постраждалим. Вони допомагають учасникам навчитися говорити про свої труднощі, прийняти реальність проблем, знайти внутрішні та зовнішні ресурси для їх вирішення. Групи пропонують психологічний комфорт, підтримку та сприяють прийняттю себе, що є особливо важливим для людей, які переживають кризу та втрату соціальних зв’язків.Автор підкреслює важливість груп підтримки як ресурсу для подолання психологічних наслідків війни та адаптації до нових умов. Через обмін досвідом, емоційну підтримку та фасилітацію фахівця вони сприяють відновленню та посиленню життєстійкості людей, що опинилися у кризових обставинах. Гнучка адаптація форми роботи груп до актуальних потреб постраждалих від війни є запорукою їх ефективності у наданні допомоги.

The article addresses the problem of adapting support groups to the conditions of war and forced displacement. The author notes that support groups under the “Journey to Freedom” program have been held in Odesa for fifteen years, but changes in influential factors such as war and displacement require modifying the form of group sessions to increase their effectiveness.Support groups are defined as voluntary associations of people with similar problems or crisis life circumstances, led by a specialist, who meet over an extended period to provide mutual assistance and support, exchange information and resources that can be useful for solving their problems. In wartime conditions, groups for forced migrants, combatants, and people who have experienced psychological trauma become especially relevant.War destroys social ties, leads to the loss of loved ones, experiences of constant fear, and psychological trauma. This complicates maintaining relationships and forming new social contacts, which exacerbates social isolation and negatively affects the psychological state of the victims. Support groups serve as an important resource for overcoming these difficulties by providing a space for sharing experiences, emotional support, and acceptance.The author identifies four types of support groups with a therapeutic orientation: for controlling problematic behavior, dealing with common stressful situations, defending the rights of discriminated minorities, and general self-actualization. In the context of war, groups that focus on crisis situations, such as experiencing combat, loss, and forced displacement, gain particular importance. Modifying the work format of support groups in wartime conditions is aimed at increasing their effectiveness in providing assistance to victims. They help participants learn to talk about their difficulties, accept the reality of problems, and find internal and external resources to solve them. Groups offer psychological comfort, support, and promote self-acceptance, which is especially important for people experiencing crisis and loss of social ties.The author emphasizes the importance of support groups as a resource for overcoming the psychological consequences of war and adapting to new conditions. Through the exchange of experiences, emotional support, and facilitation by a specialist, they contribute to the restoration and strengthening of the resilience of people who find themselves in crisis circumstances. Flexible adaptatio