Лексика на позначення пір року в семантико-функційному аспекті

Abstract

Актуальність пропонованої статті вбачаємо в потребі дослідження функціювання лексем на позначення пір року в художньому мовленні, у необхідності встановле- ння специфіки їхнього існування у творах українських митців. Мета дослідження — з’ясувати особливості функціювання назв пір року як репрезентантів темпорального простору поетичних текстів. Для досягнення мети необхідно розв’язати такі основні завдання: заналізувати лексику на позначення пір року в поетичних творах у семан-тико-функційному й стилістичному аспектах; виявити спільне та розбіжне у вживанні такої лексики в залучених збірках. Об’єктом дослі- дження обрано лексику на позна-чення пір року, а предметом — їхнє функціювання в українській поезії шістдесятників та сучасних авторів. Джерельною базою нашого дослідження послугувало п’ять по-етичних збірок. У роботі використано такі основні методи дослідження: компонентний аналіз для вивчення семантики слів на по- значення пір року; контекстуально-інтерпретаційний метод для встановлення особливостей функціювання лексики на позначення пір року та її ролі у вираженні теми та ідеї; зіставний метод для порів-няння функційно-стилістичних параметрів аналізованої лексики у творчості митців. Функціювання лексики на позначення пір року у збірках Миколи Він- грановського, Ліни Костенко, Василя Симоненка, Богдана Мельничука, Світлани Шабат-Савки має спільне та відмінне. Вона реалізує пряме й переносне значен- ня, є підґрунтям для творення різних тропів. Встановлено, що активно послу- говуються назвами пір року та похідними від них М. Вінграновський, Л. Костенко та С. Шабат-Савка. Рідко залучають для втілення теми й ідеї таку темпоральну лексику В. Симоненко та Б. Мельничук. Перспективи досліджень убачаємо в подальшому спостереженні за стилістичними засобами, актуальними в українській поезії.

The relevance of the article lays in the need to study the functioning of lexemes denoting seasons in literary speech and in the need to establish the specifics of their existence in the works of Ukrainian artists. The purpose of the study is to find out the peculiarities of the functioning of seasons’ names as representatives of the temporal space of poetic texts. To achieve this goal, it is necessary to solve the following main tasks: to analyze the vocabulary to denote seasons in poetic works in semantic, functional and stylistic aspects; to identify common and distinctive features in the use of this vocabulary in the selected collections. The object of the study is the vocabulary denoting seasons, and the subject is their functioning in the Ukrainian poetry of the Sixtiers and contemporary authors. Five poetry collections served as the source material for our study. The main research methods used in the work are: component analysis to study the semantics of words denoting seasons; contextual interpretation method to determine the peculiarities of the functioning of the vocabulary denoting seasons in expressing a theme and an idea; comparative method to compare the functional and stylistic parameters of the analyzed vocabulary in artists’ works. The functioning of vocabulary to denote seasons in the collections of Mykola Vinhranovskyi, Lina Kostenko, Vasyl Symonenko, Bohdan Melnychuk, and Svitlana Shabat-Savka has both common and distinctive features. It implements direct and figurative meanings and is the basis for the creation of various tropes. It has been established that M. Vinhranovskyi, L. Kostenko, and S. Shabat-Savka actively use seasons’ names and their derivatives. V. Symonenko and B. Melnychuk rarely use such temporal vocabulary to realize a theme and an idea. The prospect for further research is in the following observation of stylistic means relevant in Ukrainian poetry.