Фонові знання й усталені зоофраземні утворення в українській мові

Abstract

Всебічне вивчення зоофраземіки можливе лише тоді, коли будуть досліджені всі її ланки і складники в сукупності їхніх взаємозв’язків. В україністиці анімалістичні фраземи ще не стали об’єктом системного пошуку у сфе- рі їхньої продуктивності, високої частотності, контекстного функціонування, семантичної та структурно-граматичної різно- манітності, значного конотативного потенціалу, хоча деякі його аспекти вже знайшли своє відображення на сторінках на- укової літератури. Порівняння й метафоричні утворення, пов’язані з назвам тварин – це застиглі образи стародавнього життя народу, тісно пов’язані з живою природою і домашнім побутом. Кожний образ є носієм сутнісних ознак фраземи. Питання про подібності й відмінності, характерні для переносних значень слів-зооназв і усталених одиниць, до складу яких вони входять, досить складне через необхідність установлення причини семантичного закріплення первіс- ного джерела образу. Під останнім розуміємо сукупність образного використовування зооназв у складі прислів’їв, при- казок, фразеологізмів і в самостійних переносних значеннях. До вивчення фонових знань можна підійти шляхом дослі- дження конотативних ознак як додаткової до основного значення інформації у вигляді образних асоціацій, пов’язаних із тим чи тим словом і знаходиться на периферії його смислової структури. Конотативні ознаки або асоціативні семи входять до складу фонового знання носіїв певної мови як взаємного (немовного) знання реалій комунікантів, покладе- ного в основу мовного спілкування. Під фоновими знаннями, які ввійшли у лінгвістику порівняно недавно, нині розуміють взаємне (нелінгвістичне) знання реалій комунікантами, що є основою мовного спілкування. У статті пропонується розширити поняття фоно- вих знань, залучивши в нього сукупність образних асоціацій, пов’язаних із уживанням мовної одиниці і закріплених у свідомості мовців переносно-образних усталених метафоричних використань значень слів. Фонові знання – це також закріплені мовою асоціації, які супроводжують процеси комунікації. Оскільки поняття фонових знань міцно ввійшло нині в мовознавство, то їх можна вивчати як аспекти спілкування паралінгвістичного характеру.

A comprehensive study of zoophrasemics is possible only when all its links and components in the totality of their interrelationships are investigated. In Ukrainian studies, animalistic phrasemes have not yet become the object of a systematic search in the field of their productivity, high frequency, contextual functioning, semantic and structural-grammatical diversity, significant connotative potential, although some of its aspects have already been reflected in the pages of scientific literature. Comparisons and metaphorical formations associated with the names of animals are frozen images of the ancient life of the people, closely related to living nature and domestic life. Each image is a carrier of essential features of the phraseme. The problem of similarities and differences, characteristic of the figurative meanings of zoonames and the established units of which they are a part, is rather complicated due to the need to establish the reason for the semantic fixation of the original source of the image. The latter refers to a set of figurative use of zoonames as part of proverbs, sayings, phraseological units and in independent figurative meanings. The study of background knowledge can be approached by studying connotative features as information additional to the main meaning in the form of figurative associations associated with this or that word and located on the periphery of its semantic structure. Connotative signs or associative signs are part of the background knowledge of the speakers of a certain language, as a mutual (non-linguistic) knowledge of the realities of communicants, which is the basis of language communication. Background knowledge, which entered linguistics relatively recently, is now considered mutual (non-linguistic) knowledge of realities by communicators, which is the basis of language communication. The article proposes to expand the concept of background knowledge by including in it a set of figurative associations associated with the use of a linguistic unit and fixed in the minds of speakers of figurative and established metaphorical uses of words. Background knowledge is also language-fixed associations that accompany communication processes. Since the concept of background knowledge is firmly embedded in linguistics and the methodology of teaching foreign languages today, they can be studied as aspects of communication of a paralinguistic nature.