Аналіз особливостей просторового розселення населення Одеської області

Abstract

У статті розглянуто особливості просторового розселення населення, дослідження яких є важливим елементом аналізу урбанізаційних процесів. Основна увага приділена закону «ранг-розмір», який використовується для вивчення міських систем розселення, зокрема на прикладі Одеської області. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що просторове розселення населення та урбанізаційні процеси є ключовими факторами розвитку регіональних і національних економік. Вивчення закономірностей розподілу населення між містами допомагає зрозуміти динаміку розвитку урбаністичних систем і може бути використане для оптимізації регіонального планування та управління. Вивчення міських систем Одеської області є особливо важливим з огляду на її стратегічне значення як морського регіону України, що впливає на економічний розвиток і просторове розселення як всередині області, так і на національному рівні. Метою цього дослідження є визначення рівня відповідності системи міських поселень Одеської області закону «ранг-розмір», оцінка ступеня моноцентричності регіону та виявлення основних проблем, пов'язаних із нерівномірністю просторового розподілу населення між містами. Також досліджено, як зміни у статусі населених пунктів (зокрема перетворення селищ міського типу на селища) впливають на результати аналізу за методом «ранг-розмір» та на загальну міську структуру області. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: аналіз кількісних та якісних статистичних даних про чисельність населення Одеської області, застосування класичної формули «ранг-розмір», вдосконаленої формули Ю. В. Медведкова. Перспективи подальших досліджень включають вивчення інших регіонів України з використанням закону «ранг-розмір», а також дослідження впливу демографічних та економічних чинників на просторове розселення населення. Такі дослідження дозволять розширити розуміння урбанізаційних процесів на національному рівні та сприятимуть ефективнішому регіональному плануванню.

The article examines the peculiarities of the spatial distribution of the population, the study of which is an important element of the analysis of urbanization processes. The main attention is paid to the "rank-size" law, which is used to study urban settlement systems, in particular on the example of Odesa region. The relevance of the research topic is that the spatial distribution of the population and urbanization processes are key factors in the development of regional and national economies. Studying patterns of population distribution between cities helps to understand the dynamics of development of urban systems and can be used to optimize regional planning and management. The study of urban systems of the Odesa region is particularly important in view of its strategic importance as a maritime region of Ukraine, which affects economic development and spatial settlement both within the region and at the national level. The purpose of this study is to determine the level of compliance of the system of urban settlements of the Odesa region with the "rank-size" law, to assess the degree of monocentricity of the region and to identify the main problems associated with the uneven spatial distribution of the population between cities. It was also investigated how changes in the status of settlements (in particular, the transformation of urban-type settlements into settlements) affect the results of the analysis using the "rank-size" method and the overall urban structure of the region. The following methods were used in the research process: analysis of quantitative and qualitative statistical data on the population of the Odesa region, application of the classical "rank-size" formula, the improved formula of Yu. V. Medvedkov. Prospects for further research include the study of other regions of Ukraine using the "rank-size" law, as well as the study of the influence of demographic and economic factors on the spatial distribution of the population. Such studies will allow to expand the understanding of urbanization processes at the national level and will contribute to more effective regional planning.