Моноцентричність і урбанізація: аналіз регіонів України

Abstract

Досліджено взаємозв'язок між рівнем урбанізації та моноцентричністю регіонів України. Розглянуто показники урбанізації та коефіцієнти першості, що показують концентрацію населення в найбільшому місті області, як індикатор просторового розвитку території. Проведено аналіз рівнів урбанізації, які відрізняються від найвищих значень у Донецькій, Луганській та Київській областях до найнижчих у Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Встановлено значну варіативність коефіцієнта першості, що свідчить про різний рівень концентрації населення в регіонах. Наприклад, Київська область демонструє найвищий коефіцієнт першості (62,2%), що вказує на домінування столиці в структурі регіонального розселення, тоді як Закарпатська область має найнижчий показник (9,3%). Використовуються методи кореляційно-регресійного аналізу, включаючи розрахунок коефіцієнтів Фехнера (0,5) та Спірмена (0,504), які підтверджують перевірку прямого середнього зв'язку між рівнем урбанізації та коефіцієнтом першості. Побудовано лінійну регресійну модель, яка демонструє слабкий зв’язок між досліджуваними показниками, на що вказує коефіцієнт детермінації (R² = 0,301). Виявлено, що регіони з вищим рівнем урбанізації традиційно характеризуються більшою моноцентричністю, проте встановлено значну неоднорідність між областями. Результати дослідження вказують на потребу подальшого вивчення регіональних особливостей для ефективного планування регіональної політики, спрямованої на збалансований розвиток міських і сільських територій. Зроблено висновок про важливість урахування виявлених тенденцій у процесі формування стратегій регіонального розвитку. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення підходів до управління просторовим розвитком регіонів, зокрема для мінімізації негативних наслідків моноцентричності та сприяння гармонійному розвитку міських і сільських територій. Акцентовано на необхідності подальших досліджень, спрямованих на глибший аналіз впливу урбанізаційних процесів на соціально-економічний розвиток, з урахуванням динаміки та специфіки кожного регіону України.

The relationship between the level of urbanization and the monocentricity of the regions of Ukraine was studied. The indicators of urbanization and coefficients of primacy, which show the concentration of the population in the largest city of the region, as an indicator of the spatial development of the territory, were considered. The analysis of urbanization levels, which differ from the highest values in Donetsk, Luhansk and Kyiv regions to the lowest in Zakarpattia, Chernivtsi and Ivano-Frankivsk regions, was carried out. Significant variability of the primacy coefficient was established, which indicates a different level of population concentration in the regions. For example, Kyiv region shows the highest coefficient of primacy (62.2%), which indicates the dominance of the capital in the structure of regional settlement, while Zakarpattia region has the lowest indicator (9.3%). Correlation-regression analysis methods are used, including the calculation of the Fechner (0.5) and Spearman (0.504) coefficients, which confirm the verification of the direct average relationship between the level of urbanization and the primacy coefficient. A linear regression model was built, which demonstrates a weak relationship between the studied indicators, as indicated by the coefficient of determination (R² = 0.301). It was found that regions with a higher level of urbanization are traditionally characterized by greater monocentricity, but significant heterogeneity between regions was established. The results of the study indicate the need for further study of regional features for effective planning of regional policy aimed at the balanced development of urban and rural areas. A conclusion was made about the importance of taking into account the identified trends in the process of forming regional development strategies. The obtained results can be used to improve approaches to managing the spatial development of regions, in particular to minimize the negative consequences of monocentricity and promote the harmonious development of urban and rural areas. Emphasis is placed on the need for further research aimed at a deeper analysis of the impact of urbanization processes on socio-economic development, taking into account the dynamics and specifics of each region of Ukraine.