Використання нейропсихологічного підходу у роботі з дітьми молодшого шкільного віку

Abstract

Роботу присвячено дослідженню нейропсихологічних особливостей розвитку вищих психічних функцій у дітей молодшого шкільного віку. Здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування та розвитку вищих психічних функцій, розглянуто принципи та методи нейропсихологічного обстеження, корекції та абілітації у молодшому шкільному віці. За оцінкою науковців кількість дітей, які мають труднощі в навчанні складає близько 20-30% від загальної кількості учнів. Подолання академічних труднощів стає пріоритетним завданням не лише для вчителів, але і для шкільних психологів. Ключова роль психолога полягає у проведенні глибокого обстеження першопричин труднощів в навчанні та розробці індивідуального плану корекційної роботи. Ефективна робота з такими дітьми вимагає від психолога не лише базової професійної підготовки, але й застосування комплексного підходу, що включає всебічну оцінку факторів, які впливають на виникнення труднощів у навчанні. Такий інтегрований підхід значно підвищує ефективність корекційної роботи та сприяє зростанню навчальної мотивації учнів. Особливу увагу варто приділити питанню мотивації, оскільки сучасна система освіти характеризується постійним підвищенням вимог та навчального навантаження, що часто перевищує адаптаційні можливості нервової системи дітей. Сучасні дослідження фіксують негативні тенденції у психологічному стані школярів, включаючи поширення синдрому "набутої безпорадності", підвищення рівня тривожності та розвиток різноманітних шкільних страхів.