Питальні речення як засіб експресивного синтаксису в науковому економічному дискурсі

Abstract

У сучасному світі, позначеному глобальними зрушеннями та тісними контактами між народами, загострюються прояви емоцій. Відкрита та прихована агресія, що вирує як всередині країн, так і на міжнародній арені, сприяє тому, що люди дедалі частіше вдаються до емоційного самовираження – як у мовленні, так і в невербальній поведінці. Сьогодні емоції стали важливим елементом нашого когнітивного процесу, впливаючи на те, як ми думаємо, говоримо та діємо. Їх значення важко переоцінити в різних аспектах суспільства, включаючи економічну, політичну, культурну, освітню та особисту сфери. У контексті спілкування емоції є ключовим мотиватором, що визначає нашу свідомість та мовленнєву поведінку. Проблема мовного відображення емоцій та впливу емоційного стану мовця на його мовлення залишається актуальною для сучасної лінгвістики. Особливий інтерес становить вивчення ролі традиційних та новітніх експресивних синтаксичних конструкцій у різних стилях мовлення. Дана розвідка присвячена дослідженню експресивного синтаксису економічного дискурсу і аналізу комунікативно-прагматичного потенціалу питальних речень у наукових текстах економічного дискурсу на матеріалі українського журналу «Економіст». Значну увагу приділено аналізу функціонального потенціалу речень питальної модальності, який виявляється в тому, що вони не потребують зворотної комунікації, а є лише засобом активізації уваги читача на основних, головних аспектах дослідження, чи допоміжним прийомом у ході міркувань. Питальні речення, уживані в науковому мовленні, специфічні своєю функціональною та структурною неоднорідністю, діалогічністю комплексу «питання-відповідь» і ступенем експресивності. Основною функцією питальних речень у монологічному мовленні є діалогізація повідомлення. Наукове мовлення характеризується не тільки зовнішніми ознаками діалогічності, але й глибинним внутрішнім діалогом, у якому відбувається постійне зіткнення думок, фактів, точок зору, що сприяє критичному осмисленню та переосмисленню ідей.

In the modern world, marked by global changes and close contact between peoples, the manifestation of emotions is becoming more pronounced. Open and hidden aggression, evident both within countries and on the international stage, leads people to increasingly resort to emotional self-expression—both verbally and through non-verbal behavior. Today, emotions have become a crucial element of our cognitive process, influencing how we think, speak, and act. Their significance is difficult to overestimate in various aspects of society, including economic, political, cultural, educational, and personal spheres. In the context of communication, emotions serve as a key motivator that shapes our consciousness and speech behavior. The issue of linguistic reflection of emotions and the impact of the speaker’s emotional state on their speech remains relevant in modern linguistics. Of particular interest is the study of the role of both traditional and emerging expressive syntactic constructions across different styles of speech. This study focuses on the expressive syntax of economic discourse and analyzes the communicative-pragmatic potential of interrogative sentences in scientific texts within economic discourse, based on material from the Ukrainian journal Economist. Particular attention is given to the functional potential of interrogative sentences, which do not require a response but rather serve to engage the reader’s attention on key aspects of the study or act as an auxiliary device in the course of reasoning. Interrogative sentences in scientific discourse are characterized by functional and structural diversity, the dialogic nature of the “question-answer” complex, and varying degrees of expressiveness. The primary function of interrogative sentences in monologic speech is the dialogization of the message. Scientific discourse is marked not only by external features of dialogicity but also by a deep internal dialogue, where a constant clash of thoughts, facts, and viewpoints fosters critical reflection and the reconsideration of ideas.