Направленность высшего образования на формирование личности интеллигента

Abstract

Современное украинское общество оказалось перед угрозой исчезновения слоя интеллигенции, который традиционно является хранителем и творцом науки, искусства, системы традиций и творчества в целом. Таким образом, под угрозу становится само выживание отечественной культуры. Задача по спасению ситуации видится выполнимой со стороны института образования. В статье поставлена проблема определения значения интеллигенции для культуры и ее сохранения в сегодняшних условиях путем направленности вузов на формирование личности интеллигента. В ходе написания статьи затронуты вопросы формирования личности, для изучения которых проанализированы указанные среди источников работы П. Н. Афанасьева, В. В. Бойченко, С. И. Плаксия, Ж. Т. Тощенко, А. В. Шиловцева, а также закон Украины об образовании. В изучении вопроса определения понятия интеллигенции, ее роли в отечественной культуре анализировались исследования Н. В. Латовой, Д. С. Лихачева, Л. Е. Гринина, Н. Моисеева, Р. Минзарипова, Н. Назаровой, А. Соколова. Затронут и феномен исчезновения нравственной составляющей культуры на западе, рассмотренный в трудах М. Мид как переход к префигуративной культуре. Постановка задачи. Работа ставит цель определения значения интеллигенции для украинского современного общества, а также обоснования актуальности задачи вуза по формированию интеллигентных выпускников. Изложение основного материала. Для определения сущности «интеллигент» используется анализ противопоставления понятий «интеллигент и интеллектуал». В процессе выявляются отличительные признаки интеллигента, среди которых упоминаются: стремление к постоянному самосовершенствованию, к творчеству и познанию, самостоятельность мышления, зрелость решений, постоянное обогащение и систематизация мировоззрения, честь, верность слову, интерес к истории и культуре, критический взгляд на политические и экономические процессы, веротерпимость и уважение к окружающим, добросовестный труд, желание понять другого, принести максимум пользы. Интеллигенция предстает не только как слой людей, занятых умственной деятельностью, но может включать и работников физического труда (рабочая интеллигенция). В современных условиях ускоренного темпа жизни и роста конкуренции на дотрудовой стадии развития личности, более привлекательным ей может показаться образ не интеллигента, а интеллектуала, и приоритеты часто смещаются в сторону быстрого и наиболее легкого пути приобретения востребованной и высокооплачиваемой профессии. Часто этот путь видится в сокращении воспитательного и социогуманитарного компонентов высшего образования. Тем более, для власти это оказывается экономичнее. Такое образование сможет обеспечить интеллектуальный слой, но не интеллигенцию. Если смоделировать общество будущего без интеллигенции, то уже можно предсказать ассимиляцию украинской культуры в общемировой культуре и, в конце концов, ее отмирание. Этот процесс уже был описан М. Мид в ходе ее исследования формирования американской культуры мигрантами из европейских государств, которую она оценивает как «префигуративную», лишенную авторитета старших поколений и многих других традиционных ценностей. Выводы. Социологи принимают такие процессы как данность и не дают им личностной оценки. Если же в качестве «гражданина» встать на сторону защиты и обеспечения выживания отечественной культуры, то придется признать важность направленности высшего образования на формирование и восстановления слоя интеллигенции. Для этого необходимо принять направленность на формирование личности интеллигента с использованием воспитательных и социогуманитарных составляющих образования.

Сучасне українське суспільство опинилося перед загрозою зникнення шару інтелігенції, який традиційно є хранителем і творцем науки, мистецтва, системи традицій і творчості в цілому. Таким чином, під загрозу стає саме виживання вітчизняної культури. Завдання з порятунку ситуації бачиться здійсненним з боку інституту освіти. У статті поставлена проблема визначення значення інтелігенції для культури і її збереження в сьогоднішніх умовах шляхом спрямованості вузів на формування особистості інтелігента. В ході написання статті порушені питання формування особистості, для вивчення яких проаналізовані зазначені серед джерел роботи П. Н. Афанасьєва, В. В. Бойченко, С. І. Плаксія, Ж. Т. Тощенко, А. В. Шиловцева, а також закон України про освіту. У вивченні питання визначення поняття інтелігенції, її ролі у вітчизняній культурі аналізувалися дослідження Н. В. латів, Д. С. Лихачова, Л. Є. Гринина, Н. Моісеєва, Р. Мінзаріпова, Н. Назарової, А. Соколова. Порушено і феномен зникнення моральної складової культури на заході, розглянутий в працях М. Мід як перехід до префигуративной культурі. Постановка задачі. Робота має на меті визначення значення інтелігенції для українського сучасного суспільства, а також обґрунтування актуальності завдання вузу по формуванню інтелігентних випускників. Виклад основного матеріалу. Для визначення сутності «інтелігент» використовується аналіз протиставлення понять «інтелігент і інтелектуал». В процесі виявляються характерні ознаки інтелігента, серед яких згадуються: прагнення до постійного самовдосконалення, до творчості і пізнання, самостійність мислення, зрілість рішень, постійне збагачення і систематизація світогляду, честь, вірність слову, інтерес до історії і культурі, критичний погляд на політичні та економічні процеси, віротерпимість і повагу до оточуючих, сумлінну працю, бажання зрозуміти іншого, принести максимум користі. Інтелігенція постає не тільки як шар людей, зайнятих розумовою діяльністю, але може включати і працівників фізичної праці (робоча інтелігенція). У сучасних умовах прискореного темпу життя і зростання конкуренції на дотрудовой стадії розвитку особистості, більш привабливим їй може здатися образ не інтелігента, а інтелектуала, і пріоритети часто зміщуються в бік швидкого і найбільш легкого шляху придбання затребуваною і високооплачуваною професії. Часто цей шлях бачиться в скороченні виховного та соціогуманітарного компонентів вищої освіти. Тим більше, для влади це виявляється економічніше. Така освіта зможе забезпечити інтелектуальний шар, але не інтелігенцію. Якщо змоделювати суспільство майбутнього без інтелігенції, то вже можна передбачити асиміляцію української культури в загальносвітовий культурі і, врешті-решт, її відмирання. Цей процес уже був описаний М. Мід в ході її дослідження формування американської культури мігрантами з європейських держав, яку вона оцінює як «префигуративной», позбавлену авторитету старших поколінь і багатьох інших традиційних цінностей. Висновки. Соціологи беруть такі процеси як даність і не дають їм особистісної оцінки. Якщо ж в якості «громадянина» встати на сторону захисту і забезпечення виживання вітчизняної культури, то доведеться визнати важливість спрямованості вищої освіти на формування та відновлення шару інтелігенції. Для цього необхідно прийняти спрямованість на формування особистості інтелігента з використанням виховних і соціогуманітарних складових освіти.

Modern Ukrainian society has faced the threat of the disappearance of the layer of the intelligentsia, which is traditionally acting as the custodian and creator of science, art, the system of traditions and creativity in general. Thus, the very survival of domestic culture becomes endangered. The task of saving the situation seems feasible on the part of the institution of education. Target setting. The article poses the problem of detecting the significance of the intelligentsia for culture and its preservation in today's conditions through the directivity of higher education establishments for the formation of the intelligent personality. Actual scientific researches and issues analysis. During the writing of the article, the issues of personality formation were concerned, for the study of which the works mentioned among the references had been analyzed. There are issues, developed by P.N. Afanasyev, V. V. Boichenko, S. I. Plaksiy, J. T. Toshchenko, A. V. Shilovtsev and the law of Ukraine on education as well. To study the question of identifying meaning of the concept of the intelligentsia and its role in the domestic culture, the researches of N.V. Latova, D.S. Likhachev, L.E. Grinin, N. Moiseev, R. Minzaripov, N. Nazarova, A. Sokolov were analyzed. The phenomenon of the disappearance of the conscience compound of culture in the occidental world, considered in the works of M. Mead as a transition to a prefigurative culture, was also touched upon. The research objective. The work aims to determine the meaning of the intelligentsia for Ukrainian modern society, as well as to justify the urgency of the higher educational establishment's task of forming intelligent graduates. The statement of basic materials. To determine the essence of the concept of "intelligent", the analysis of the contradiction of concepts "intelligent” and “intellectual" is used, in the course of which the distinctive features of the intelligence are revealed, among which there are the aspirations for constant selfimprovement, creativity and cognition, independence of thinking, maturity of decisions, constant enrichment and systematization of the worldview, honor, loyalty to the word, interest in history and culture, a critical look at political and economic processes, often leading to opposition of the intelligent person to the forces, possessing power, tolerance and respect for others, conscientious work, the desire to understand the other, to bring maximal utility. The intelligentsia appears not only being a layer of people engaged in mind activity, but may include manual workers (workers' intelligentsia). In modern conditions, the accelerated pace of life and the growth of competition at the pre-labor stage of personal development, the image of an intellectual rather than an intelligent person may seem more attractive, and priorities can often be shifted towards a quick and easy way of acquiring a popular and highly paid profession. Often this way is seen in the reduction of the breeding and sociohumanitarian compounds of higher education. Moreover, for the authorities it turns out to be less economically expensive. Such an education can provide an intellectual layer, but not the intelligentsia. If we model the future society without the intelligentsia, then we can already predict the dissolution of Ukrainian culture in the world culture and, eventually, its withering away. This process has already been described by M. Mead in her study of the formation of American culture by first migrants from European countries; she marks this derivative culture as "prefigurative", deprived of the authority of older generations and many other traditional values. Conclusions. Sociologists accept such processes as given and do not give them a personal assessment. But if, being “a citizen”, to take the side of protecting and ensuring the survival of our domestic culture, we will have to recognize the importance of the directivity of higher education for the formation and restoration of the layer of the intelligentsia. For this, it is necessary to adopt an orientation toward the forming of the personality of the intellectual with the use of upbringing and sociohumanitarian components of education.