Високотехнологічний сектор сучасної економіки: теорія та методологія дослідження

Abstract

Високотехнологічний сектор економіки явище неоднорідне. Він поєднує ідеологічну і матеріальну сфери суспільства, а саме – науку та економіку. В сучасних умовах науково-технічного прогресу наука значною мірою вийшла за межі власно ідеології, духовної діяльності та органічно об’єднує, інтегрує фундаментальні та прикладні дослідження і матеріальні умови і засоби їх перевірки та здійснення, втілення у речові об’єкти. Ці об’єкти, народжені у результаті перевірки та підтвердження наукових концепцій, створюються у єдиному екземплярі, як унікальні витвори науки та майстерності фахівців, що надали уявленням матеріальне втілення. Виготовлення їх у масовому масштабі – це вже завдання промисловості, яка, у свою чергу, для виробництва таких нових об’єктів, створених фундаментальними та прикладними науковими дослідженнями та розробками, потребує розвиненої матеріально-технічної та технологічної бази.

The high-tech sector of the economy is a heterogeneous phenomenon. It combines the ideological and material spheres of society, namely science and economics. In the modern conditions of scientific and technical progress, science has largely gone beyond ideology itself, spiritual activity and organically unites and integrates fundamental and applied research and material conditions and means of their verification and implementation, embodiment in material objects. These objects, born as a result of the verification and confirmation of scientific concepts, are created in a single copy, as unique works of science and the skill of specialists who gave the ideas a material embodiment. Their production on a mass scale is already the task of industry, which, in turn, needs a developed material, technical and technological base for the production of such new objects created by fundamental and applied scientific research and development.