Модернізація інструментів валютної політики НБУ в умовах цифровізації економіки

Abstract

Метою статті є оцінка відповідності інструментарію валютної політики НБУ вимогам цифрової економіки та визначення напрямів його модернізації на основі аналізу світового досвіду. Застосовано методи системного та порівняльного аналізу, узагальнення. Виявлено чотири чинники цифровізації що впливають на інструментарій валютної політики: поява приватних цифрових активів (криптовалюти та стейблкоїни), впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC), технології RegTech і SupTech, перехід до електронних платформ та алгоритмічного виконання угод на валютних ринках. Встановлено що ефективність облікової ставки як інструменту валютної політики обмежується значним масштабом фінансових операцій поза банківською системою — обсяг криптовалютних транзакцій українських користувачів за липень 2023 — червень 2024 року становив еквівалент 106,1 млрд дол США, а квартальна прогнозна модель не враховує операції з криптоактивами. Валютні інтервенції НБУ зберігають дискреційний характер в умовах цифрової трансформації глобальних валютних ринків; приєднання НБУ до Глобального кодексу валютного ринку є важливим практичним кроком у напрямі міжнародних стандартів цифровізованого ринку. Традиційні заходи з управління потоками капіталу виявляють системну неефективність щодо транскордонного переміщення криптоактивів, оскільки стейблкоїни та інші криптоактиви функціонують поза банківською системою — ключовою ланкою валютного нагляду. Е-гривня перебуває на стадії концептуального опрацювання; її практична значущість як інструменту валютної політики залежатиме від рівня довіри до національної валюти в умовах тривалої війни. Інструментарій валютної політики НБУ частково відповідає вимогам цифрової економіки; системною проблемою залишається відсутність регуляторного охоплення крипторинку що обмежує ефективність усіх трьох традиційних інструментів. Напрямами модернізації визначено: запровадження моніторингу операцій на крипторинку на основі ШІ; адаптацію валютних інтервенцій до стандартів Глобального кодексу валютного ринку; впровадження технологій RegTech та SupTech до системи валютного нагляду відповідно до Зеленої книги НБУ The purpose of the article is to assess the compliance of the foreign exchange policy instruments of the National Bank of Ukraine with the requirements of the digital economy and to identify the directions for their modernization based on an analysis of international experience. The study employs methods of systemic and comparative analysis, and generalization. Four digitalization factors affecting foreign exchange policy instruments have been identified: the emergence of private digital assets (cryptocurrencies and stablecoins), the introduction of central bank digital currencies (CBDCs), RegTech and SupTech technologies, and the transition to electronic platforms and algorithmic execution of transactions in foreign exchange markets. It has been established that the effectiveness of the policy rate as a foreign exchange policy instrument is constrained by the significant volume of financial transactions outside the banking system — the volume of cryptocurrency transactions by Ukrainian users for July 2023 — June 2024 amounted to an equivalent of USD 106.1 billion, while the Quarterly Projection Model (QPM+) does not account for crypto asset transactions. The NBU's foreign exchange interventions retain a discretionary nature amid the digital transformation of global foreign exchange markets; the NBU's accession to the FX Global Code represents an important practical step towards international standards of the digitalized market. Traditional capital flow management measures (CFMs) demonstrate systemic inefficiency with respect to cross-border crypto asset flows, as stablecoins and other crypto assets operate outside the banking system — the key link in foreign exchange supervision. The e-hryvnia is at the stage of conceptual development; its practical significance as a foreign exchange policy instrument will depend on the level of trust in the national currency under conditions of prolonged war. The foreign exchange policy toolkit of the NBU partially meets the requirements of the digital economy; the systemic unresolved problem remains the absence of regulatory coverage of the crypto market, which constrains the effectiveness of all three traditional instruments. The directions for modernization identified include: introduction of AI-based monitoring of crypto market transactions; adaptation of foreign exchange interventions to the standards of the FX Global Code; implementation of RegTech and SupTech technologies into the foreign exchange supervisory framework in accordance with the NBU Green Paper on Regulatory Technology Development.