Реформування економіки України у період воєнного стану як прояв інституціоналізму сучасності

Abstract

У статті досліджується інституціональний вимір трансформацій економічної політики України у період воєнного стану. Метою цієї статті є аналіз трансформацій економічної політики України під час воєнного стану крізь призму інституціонального підходу, виявлення суперечностей та викликів, що супроводжують реалізацію реформ. Під час написання статті використовувався системно-аналітичний метод. У статті виявлено ключові тенденції воєнної економіки, такі як нормативна інституціоналізація оборонних закупівель, адаптація трудових ресурсів, трансформація податкового регулювання та поява експериментальних зон із високим рівнем податкової довіри. Особливий акцент зроблено на розмежуванні реформ євроінтеграційного та ресурсного характеру, проаналізовано наслідки прийняття ключових законопроєктів: зокрема, реформи автострахування, змін до акцизного оподаткування, імплементації норм щодо діяльності рейтингових агентств, а також ухвалення ресурсного законопроєкту та створення «клубу білого бізнесу». The article examines the institutional dimension of transformations of Ukraine's economic policy during the period of martial law 2022–2025. The purpose of this article is to analyze the transformations of Ukraine's economic policy during the martial law period of 2022–2025 through the prism of an institutional approach, in particular, to study the latest institutional forms that arise in response to extraordinary conditions, as well as to identify contradictions and challenges that accompany the implementation of reforms of both a European integration and resource nature. The systematic analytical method was used when writing the article. The shift of the economic course from the development of the business environment to the mobilization economy and the complexity and contradictions of this process are considered. Particular attention is paid to the institutional analysis of new economic formations emerging in response to the extraordinary conditions of war, in particular - the strengthening of the role of the state, the digitalization of management, changes in the labor market, the activation of civil society and the deepening of cooperation with international donors. Based on the institutional approach, key trends in the war economy are identified, such as the regulatory institutionalization of defense procurement, the adaptation of labor resources, the transformation of tax regulation and the emergence of experimental zones with a high level of tax trust. Special emphasis is placed on the distinction between reforms of a European integration and resource nature, and the consequences of the adoption of key draft laws are analyzed: in particular, auto insurance reforms, changes to excise taxation, implementation of norms regarding the activities of rating agencies, as well as the adoption of a resource draft law and the creation of a “white business club”. The imperfection of new mechanisms of institutional regulation is emphasized, in particular in determining the criteria for business integrity, which leads to the risk of forming new economic inequalities. The article expands the scientific discussion on the role of institutions in managing economic crises and may be useful for researchers, public administration specialists, and practicing economists.