Дослідження коморбідності посттравматичного синдрому та мінно-вибухової травми серед військовослужбовців (за досвідом російсько-української війни)

Abstract

У статті подано результати дослідження коморбідності посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР) і мінно-вибухової травми (далі – МВТ) серед військовослужбовців, які брали участь у бойових діях під час російсько-української війни. Показано, що поєднання психічних і неврологічних наслідків бойових дій значно підвищує ризик розвитку ПТСР та ускладнює його перебіг. Мета роботи – з’ясувати зв’язок між тяжкістю та типом мінно-вибухових ушкоджень і вираженням симптомів ПТСР, а також оцінити ефективність основних терапевтичних підходів. У дослідженні взяли участь 100 військовослужбовців із контузіями, осколковими та комбінованими пораненнями. Для діагностики використано PCL-5 та CAPS-5. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю травми і рівнем симптоматики (r = 0,77 для PCL-5; r = 0,69 для CAPS-5; p < 0,001). Найвищі показники ПТСР спостерігалися при комбінованих ураженнях. Найефективнішими методами терапії стали когнітивно-поведінкова терапія та EMDR, що забезпечили зниження симптомів на 40–45 % і ремісію в понад 70 % пацієнтів. Фармакотерапія мала допоміжний характер і демонструвала помірний ефект. Отримані результати підтверджують необхідність комплексного лікувально-реабілітаційного підходу, що містить психотерапію, медикаментозне лікування, нейрореабілітацію та довгостроковий супровід військових. The article presents the results of a study on the comorbidity of post-traumatic stress disorder (PTSD) and blastrelated injuries (BRI) among Ukrainian servicemen involved in the Russo-Ukrainian war. The combined effect of neurological damage and psychological trauma significantly increases the risk of PTSD and complicates recovery. The aim was to identify the relationship between the severity and type of blast injury and PTSD manifestations, and to assess the effectiveness of therapeutic approaches. The study included 100 servicemen with concussions, shrapnel wounds, and combined trauma. PTSD was diagnosed using the PCL-5 questionnaire and CAPS-5 clinical interview. Statistical analysis revealed a direct correlation between injury severity and PTSD symptoms (r = 0.77 for PCL-5; r = 0.69 for CAPS-5; p < 0.001). Combined injuries showed the highest prevalence of PTSD. The most effective treatments were cognitive-behavioral therapy and EMDR, reducing symptoms by 40–45 % and achieving remission in over 70 % of cases. Pharmacotherapy had an auxiliary role, providing moderate improvement. The findings highlight the need for integrated rehabilitation programs that combine psychotherapy, pharmacological support, neurorehabilitation, and long-term monitoring tailored to the needs of combat veterans.