Макроекономічний аналіз формування і використання наявного доходу України

Abstract

Метою дослідження є макроекономічний аналіз формування і використання валового наявного доходу України у 2020–2024 рр. через виявлення структурних співвідношень між його основними джерелами утворення та напрямами використання. Особливу увагу приділено ролі валового внутрішнього продукту, сальдо первинних доходів і сальдо поточних трансфертів у формуванні валового наявного доходу, а також співвідношенню кінцевих споживчих витрат, валового заощадження, споживання основного капіталу та чистого заощадження в системі його використання. Методичною основою дослідження є положення системи національних рахунків. У роботі використано методи макроекономічного, структурного, динамічного та порівняльного аналізу. Для поглиблення висновків застосовано відносні показники структури джерел формування та напрямів використання валового наявного доходу. Установлено, що у 2020–2024 рр. основним джерелом формування валового наявного доходу України залишався валовий внутрішній продукт, однак його внесок змінювався під впливом зовнішніх перерозподільчих потоків. Показано, що сальдо первинних доходів було нестійким і не виконувало ролі стабільного джерела приросту доходу. Найбільш суттєві зміни були пов’язані зі стрімким зростанням сальдо поточних трансфертів у 2022–2024 рр., що істотно посилило їхню роль у підтриманні валового наявного доходу. Виявлено, що у використанні доходу в усі роки домінували кінцеві споживчі витрати, тоді як частка валового заощадження була значно нижчою. Після врахування споживання основного капіталу встановлено, що чисте заощадження у більшості років було від’ємним або близьким до нуля. Зроблено висновок, що структура формування валового наявного доходу України зазнала відчутної трансформації: за збереження визначальної ролі ВВП різко зросло значення зовнішніх поточних трансфертів. У структурі використання доходу переважало кінцеве споживання, що обмежувало заощаджувальний потенціал економіки та внутрішню базу фінансування інвестицій у нефінансові активи. Практичне значення результатів полягає у можливості їх застосування для оцінки макроекономічних пропорцій відтворення та фінансових передумов інвестиційного процесу. The purpose of the article is to provide a macroeconomic analysis of the formation and use of Ukraine’s gross disposable income in 2020–2024 by identifying the structural relationships between its main sources and main directions of use. Special attention is paid to the role of gross domestic product, the balance of primary incomes and the balance of current transfers in the formation of gross disposable income, as well as to the proportions between final consumption expenditure, gross saving, consumption of fixed capital and net saving in its use. Methods. The methodological basis of the study is formed by the provisions of the System of National Accounts. The research applies methods of macroeconomic, structural, dynamic and comparative analysis. Relative structural indicators are used to assess the contribution of individual components to income formation and use. Results. It is established that in 2020–2024 gross domestic product remained the main source of Ukraine’s gross disposable income, although its contribution changed under the influence of external redistributive flows. The balance of primary incomes was unstable and did not serve as a steady source of income growth. The most significant change was associated with the sharp increase in the balance of current transfers in 2022–2024, which substantially strengthened the role of external support in maintaining gross disposable income. The study shows that final consumption expenditure dominated the use of income throughout the period, while the share of gross saving was much smaller. After accounting for consumption of fixed capital, net saving was negative or close to zero in most years. Conclusions. The article concludes that the structure of Ukraine’s gross disposable income changed significantly during the analysed period: while GDP retained its decisive role, the importance of external current transfers increased sharply. In the structure of income use, final consumption clearly prevailed, which constrained the saving potential of the economy and limited the internal financial basis for investment in non-financial assets. The practical value of the results lies in their applicability for assessing macroeconomic reproduction proportions and the financial preconditions of the investment process.