Features of civil servants’ motivation in the digital environment

Abstract

The article considers the issue of civil servants’ motivation in a digital environment within the context of public administration transformation and the implementation of digital technologies in governmental activities. The subject of the study is the motivational mechanisms of civil service shaped by digitalization of managerial processes. The purpose of the article is to explore the specific features of civil servants’ motivation in a digital environment and to substantiate directions for improving the motivation system under conditions of digital transformation of public administration. The methodological framework is based on the application of systemic, structural-functional, comparative and logical-analytical methods, as well as analysis and synthesis to generalize contemporary scientific approaches to personnel motivation and digital governance. The impact of the digital environment on changes in professional activities of civil servants, transformation of motivational structures and the growing importance of non-material incentives is analyzed. It is clarified that under digitalization conditions, civil servants’ motivation is formed not only through financial incentives but largely depends on digital competencies, opportunities for professional development, involvement in innovation processes and trust from management. Problematic aspects of the existing motivation system are identified, including insufficient adaptation to digital labor, formal approaches to developing digital skills and a weak linkage between digital competencies and career advancement. It is substantiated that motivation of civil servants in a digital environment should be considered an integrated element of the public administration system combining institutional, organizational and psychological components. The author proposes focusing the civil service motivation system on strengthening intrinsic motivation, developing digital competencies and encouraging innovative behavior. The practical value of the results lies in their applicability for public authorities in improving human resource policies and implementing digital reforms. It is concluded that enhancing civil servants’ motivation is a key prerequisite for transitioning from formal digitalization to a substantive transformation of public governance. У статті розглянуто проблематику мотивації державних службовців у цифровому середовищі в контексті трансформації публічного управління та впровадження цифрових технологій у діяльність органів державної влади. Предметом дослідження визначено мотиваційні механізми державної служби, що формуються під впливом цифровізації управлінських процесів. Метою статті є дослідження особливостей мотивації державних службовців у цифровому середовищі та обґрунтування напрямів удосконалення мотиваційної системи в умовах цифрової трансформації публічного управління. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного, структурно-функціонального, порівняльного та логіко-аналітичного методів, а також методів аналізу і синтезу для узагальнення сучасних наукових підходів до мотивації персоналу та цифровізації державної служби. Проаналізовано вплив цифрового середовища на зміну характеру професійної діяльності державних службовців, трансформацію мотиваційної структури та зростання ролі нематеріальних стимулів. Уточнено, що в умовах цифровізації мотивація державних службовців формується не лише через матеріальне заохочення, а значною мірою залежить від рівня цифрових компетентностей, можливостей професійного розвитку, залученості до інноваційних процесів і довіри з боку керівництва. Виявлено проблемні аспекти чинної мотиваційної системи, зокрема її недостатню адаптацію до цифрової праці, формальний підхід до розвитку цифрових навичок та слабкий зв’язок між цифровими компетентностями і кар’єрним зростанням. Обґрунтовано, що мотивація державних службовців у цифровому середовищі має розглядатися як інтегрований елемент системи публічного управління, який поєднує інституційні, організаційні та психологічні складові. Запропоновано орієнтувати мотиваційну систему державної служби на підтримку внутрішньої мотивації, розвиток цифрових компетентностей і стимулювання інноваційної поведінки персоналу. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади під час удосконалення кадрової політики та реалізації цифрових реформ. Зроблено висновок, що підвищення мотивації державних службовців є необхідною умовою переходу від формальної цифровізації до змістовної трансформації публічного управління.