Оптимізм як чинник ментального здоров’я дітей та підлітків

Abstract

У статті розглядається зв’язок оптимізму з різними аспектами ментального здоров’я дітей і підлітків. Наголошується, що діти і підлітки є вразливими групами населення, тому проблема збереження ментального здоров’я представників цих вікових груп є дуже актуальною. Вказується, що оптимізм є особистісним фактором, який здатний протистояти негативним психологічним чинникам навколишнього середовища. Визначено, що оптимізм потенційно може покращити відносини дітей і підлітків з однолітками, хоча тут треба враховувати гендерні відмінності, а також необхідні додаткові емпіричні дослідження. Також оптимізм може протидіяти розвитку в дітей стресу, який пов’язаний із навчанням. Крім того, оптимізм може бути одним із чинників психологічного благополуччя підлітків, які часто зазнають дискримінації. Вказується на певну роль оптимізму в зменшенні симптомів посттравматичного стресового розладу в молодших підлітків. Позитивні переконання, які входять у структуру оптимізму як його складники, пов’язані з посттравматичним зростанням у цій віковій категорії. Оптимізм може бути корисним у ситуаціях, коли хвороба загрожує життю дітей та створює значний дискомфорт для їх функціонування, як фактор, що допомагає справлятися із цими негативними життєвими обставинами. Крім того, розвиток оптимізму в дітей і підлітків може сприяти зниженню в них суїцидальних думок. Вказується, що, будучи фактором протидії тривозі й депресії, оптимізм не завжди виконує цю роль відносно дітей. Можна припустити, що оптимізм знижує рівень депресії та тривоги в дітей тільки за наявності якихось інших факторів. Наголошується, що оптимізм, сформований у дитячому та підлітковому віці, може позитивно впливати на майбутнє доросле життя людини: підвищувати задоволеність життям та соціальну інтеграцію в дорослих, а також запобігати розвитку в них депресії. The paper deals with the relation of optimism with various aspects of children’s and teenagers’ mental health. It is underlined that children and teenagers belong to vulnerable groups of population, so the problem of maintaining mental health of these groups’ representatives is of high importance. It is pointed out that optimism is a personality factor which is capable to counteract environmental negative psychological impact. It is determined that optimism can improve relations of children and teenagers with their peers, though it is necessary to take into account gender differences and additional investigations are also needed. Optimism can also counteract the development of children’s academic stress. Moreover, optimism can be a factor of psychological well-being of teenagers, who often suffer from discrimination. A certain role of optimism in reducing of post-traumatic stress disorder of younger teenagers is indicated. Positive convictions, being constituents of optimism structure, are related to post-traumatic growth in the age group. When some illness endangers children’s lives, creating significant discomfort for their functioning, optimism can be useful as a factor that helps to overcome these negative life conditions. Moreover, the development of children’s and teenagers’ optimism can contribute to the decrease of their suicidal thoughts. It is stated that as a factor which counteracts anxiety and depression optimism does not always perform this role in the case of children. It can be assumed that optimism reduces the level of children’s depression and anxiety only when it is combined with some other factors. It is specified that optimism, if it has been formed in childhood or during adolescence, has a positive impact on the future adult life of a person: it increases life satisfaction and social integration of adults and prevents the development of depression.