Особливості психологічного та емоційного стану осіб молодого віку під час військових конфліктів

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних та емоційних особливостей осіб молодого віку в умовах військових конфліктів. Молодь розглядається як соціально-психологічна група з підвищеною чутливістю до впливу зовнішніх стресогенних чинників, особливо в період активного формування особистісної ідентичності, емоційної регуляції та життєвих стратегій. Воєнні події, що супроводжуються втратами, нестабільністю, соціальною ізоляцією та порушенням базової безпеки, здатні суттєво змінювати перебіг емоційного дозрівання, актуалізуючи глибинні механізми захисту й адаптації. Метою статті є виявлення характерних психоемоційних маркерів реагування молоді на екстремальні умови війни й аналіз взаємозв’язків між тривожністю, депресивними проявами, ПТСР, алекситимією та базовими особистісними рисами, що обумовлюють індивідуальні способи адаптації. Методологічну основу становлять теоретичний аналіз сучасних підходів у віковій, загальній, військовій, соціальній і клінічній психології, а також концепції психологічної стійкості, алекситимії, тривожності, ПТСР і соціальної фрустрованості. У статті також наведено результати емпіричного дослідження, у якому взяли участь 207 осіб віком 17–25 років. Для кількісної обробки результатів застосовано кореляційний аналіз (Пірсона). За результатами дослідження доведено, що тривожність, депресія, ПТСР і алекситимія достовірно асоційовані з такими рисами особистості, як інтроверсія, емоційна нестійкість, соціальна відокремленість та знижена експресивність. Натомість екстраверсія, емоційна врівноваженість, соціальна прихильність та експресивність корелювали з позитивним емоційним станом, суб’єктивним самопочуттям, активністю та настроєм. Отримані результати підкреслюють важливість урахування індивідуально-психологічних змінних у побудові програм психологічної підтримки та інтервенцій для молоді в умовах війни. Розробка диферен- ційованих підходів, орієнтованих на особистісну структуру, рівень емоційної регуляції та соціальну адаптацію, є важливим кроком до збереження ментального здоров’я в умовах хронічної загрози. This article presents a theoretical analysis of the psychological and emotional characteristics of young individuals in the context of military conflict. Youth are viewed as a socio-psychological group with heightened sensitivity to external stressors, particularly during the formative period of identity development, emotional regulation, and life strategy formation. Military events – accompanied by loss, instability, social isolation, and a breakdown of basic security – can significantly alter the course of emotional maturation, activating deep-seated defense and adaptation mechanisms.The aim of the article is to identify the key psycho-emotional markers of youth responses to extreme wartime conditions and to examine the interrelations among anxiety, depressive symptoms, post-traumatic stress disorder (PTSD), alexithymia, and fundamental personality traits that shape individual coping strategies. The methodological framework includes a theoretical analysis of contemporary approaches in developmental, general, military, social, and clinical psychology, as well as concepts of psychological resilience, alexithymia, anxiety, PTSD, and social frustration.The article also presents empirical data from a study involving 207 participants aged 17–25. Quantitative data were processed using Pearson’s correlation analysis. The findings reveal statistically significant associations between anxiety, depression, PTSD, and alexithymia with personality traits such as introversion, emotional instability, social detachment, and reduced expressiveness. Conversely, extraversion, emotional stability, social connectedness, and expressiveness were correlated with positive emotional states, subjective well-being, activity, and mood. These results emphasize the importance of accounting for individual psychological variables when designing support programs and interventions for youth in wartime. Developing differentiated approaches tailored to personality structure, emotional regulation capacity, and social adaptability is a critical step toward preserving mental health under conditions of chronic threat.