Психологічні особливості зв’язку ментального здоров’я українців та специфіки споживання медіа-контенту

Abstract

У дослідженні, результати якого представлено в статті, надається систематизована та структурована інформація щодо теоретичного й емпіричного вивчення особливостей зв’язку ментального здоров’я українців та специфіки споживання ними медіа контенту. Концептуальна гіпотеза про існування певного зв’язку між обсягом споживання медіаконтенту та особливостями ментального здоров’я в період військових дій в країні доведена на основі теоретичного аналізу специфіки впливу медіаконтенту на стан особистості й особливостей психологічних та емоційних проявів українців на третьому році повномасштабного вторгнення в країну. Дві групи досліджуваних сформовано за часом споживання ними обсягу медіаінформації, а саме – до 3 годин на добу та понад 3 години щодня. Визначено статистично значущі відмінності в показниках тривожності, депресивних проявах та особливостях стресових реакцій у двох групах досліджуваних та зафіксовано більш високий рівень наявності досліджуваних психічних станів в групі, що споживає інформаційні ресурси понад 3 години на добу. Також проаналізовано специфіку вибору кожною з груп певних копінг-стратегій для опанування станів тривожності, депресії та стресу. Збудовані кореляційно регресивні моделі надали можливість визначити предиктори опанування зазначених станів. Отримані результати свідчать про те, що обидві групи є споживачами медіаконтенту, але з різною метою. Представники першої групи орієнтовані на використання контенту для отримання інформаційної підтримки та визначення подальших дій. Натомість представники другої групи значно частіше використовують медіа для самовідволікання та зниження емоційної напруги а також уникнення травмувальних ситуацій. Водночас підвищені показники стресу, тривожності та депресії у представників другої групи порівняно з першою вказують на те, що надмірне споживання медіаконтенту (зокрема, понад три години на добу) може негативно впливати на ментальне здоров’я та сприяти його погіршенню. За результатами проведеного емпіричного дослідження в межах цієї вибірки досліджуваних було доведено, що обсяг споживання медіаконтенту може впливати на психологічні особливості проявів ментального здоров’я українців. Акцентовано увагу на необхідності свідомого, дозованого та контрольованого за часом сприйняття медіа інформації. The research presented in this article provides systematic and structured information on the theoretical and empirical study of the relationship between Ukrainians’ mental health and the specifics of their consumption of media content. The conceptual hypothesis that there is a certain connection between the volume of media content consumption and the features of mental health during the period of military operations in the country is proved on the basis of analysis of the specifics of the media context influence of on the state of Ukrainians psychological and emotional manifestations in the third year of the full-scale invasion of the country. Two groups of subjects were formed according to the time of their media exposure, namely, up to 3 hours a day and more than 3 hours daily. Statistically significant differences in anxiety, depressive manifestations and stress reactions in the two groups of subjects have been identified and a higher level of mental conditions has been fixed in the group that consumes information less than 3 hours a day. The specifics of each group’s choice of certain coping strategies for overcoming anxiety, depression and stress have been also analyzed. The correlation and regression models made it possible to identify predictors of coping with these conditions. The results show that both groups are consumers of media content, but for different purposes. Representatives of the first group are focused on using content to receive information support and determine further actions. Instead, representatives of the second group are much more likely to use media to distract themselves and reduce emotional stress, as well as to escape from traumatic situations. At the same time, higher rates of stress, anxiety, and depression in the second group compared to the first indicate that excessive consumption of media content (in particular, more than three hours a day) can negatively affect mental health and contribute to its deterioration. The authors emphasize the need for conscious, dosed and time-controlled perception of media information.