Теоретико-методологічні засади глобальної цифрової економіки: структурно-функціональний та процесний підходи

Abstract

У статті досліджено сучасні теоретико-методологічні підходи до визначення глобальної цифрової економіки, її структури та складових процесів. Метою статті є формування цілісного розуміння глобальної цифрової економіки як складної системи, що об’єднує технології, глобальні платформи та використання даних, інтегруючи бізнес, державне управління, міжнародні організації, банки та домогосподарства у єдиний цифровий простір з точки зору статичної (структурно-функціональний підхід) та динамічної (процесний підхід) логіки. Методика. Для досягнення мети було використано методи аналізу і синтезу, індукції, порівняння, систематизації та структурування. Результати дослідження продемонстрували, що глобальна цифрова економіка постає як цілісна, багаторівнева та динамічна система, де взаємодіють інфраструктура, технології, бізнес-моделі, державні інституції, знання та інновації. Пропоновано бачення цифрової економіки в межах структурно-функціонального підходу як складної екосистеми, що має чітку архітектуру: від знань, базових цифрових мереж та дата-центрів до глобальних регуляторів і умов функціонування. З точки зору процесного підходу вона розглядається як безперервний цикл створення й обміну цифрових ресурсів, розробки інновацій, їх масштабування на глобальні ринки та подальшої адаптації до нових технологічних і соціальних викликів. Наукова новизна дослідження полягає в доведенні того, що глобальна цифрова економіка є не лише результатом технологічного прогресу – це нова парадигма організації світового господарства, що поєднує економічні, соціальні, політичні та геополітичні виміри, а її ефективність залежить від балансу між інноваціями, відкритістю та безпекою, а також від здатності держав, бізнесу та суспільства спільно створювати нову додану вартість, забезпечуючи рівні можливості та справедливий доступ до цифрових товарів для всіх учасників. Практична значимість результатів полягає у розвитку принципів глобальної цифрової економіки, які окреслюють основу її функціонування, визначаючи орієнтири: інклюзивність і рівність доступу, сталий розвиток і суспільну користь, підтримку інновацій і відкритих екосистем, розвиток глобальної координації та стандартизації, довіру, кібербезпеку й етичність, активну державну цифрову політику. The article investigates modern theoretical and methodological approaches to defining the global digital economy, its structure, and component processes. The aim of the article is to form a holistic understanding of the global digital economy as a complex system that combines technologies, global platforms and data use, integrating business, government, international organizations, banks and households into a single digital space from the point of view of static (structural-functional approach) and dynamic (process approach) logic. Method. To achieve the goal, methods of analysis and synthesis, induction, comparison, systematization and structuring were used. The results of the study demonstrated that the global digital economy appears as a holistic, multi-level and dynamic system where infrastructure, technologies, business models, state institutions, knowledge and innovations interact. A vision of the digital economy within the framework of a structural-functional approach as a complex ecosystem with a clear architecture is proposed: from knowledge, basic digital networks and data centers to global regulators and operating conditions. From the point of view of the process approach, it is considered as a continuous cycle of creation and exchange of digital resources, development of innovations, their scaling to global markets and further adaptation to new technological and social challenges. The scientific novelty of the study is the proof that the global digital economy is not only the result of technological progress  it is a new paradigm for organizing the world economy, combining economic, social, political and geopolitical dimensions, and its effectiveness depends on the balance between innovation, openness and security, as well as on the ability of states, business and society to jointly create new added value, ensuring equal opportunities and fair access to digital goods for all participants. The practical significance of the results lies in the development of principles of the global digital economy, which outline the basis of its functioning, defining the guidelines: inclusiveness and equality of access, sustainable development and public benefit, support for innovation and open ecosystems, development of global coordination and standardization, trust, cybersecurity and ethics, active state digital policy.