Особливості міжособистісних відносин у поранених військовослужбовців

Abstract

Магістерська робота присвячена психологічному дослідженню міжособистісних відносин у поранених військовослужбовців та визначенню можливостей їх психологічної підтримки й реабілітації в умовах посттравматичного досвіду. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження міжособистісних відносин у поранених військовослужбовців» подано ґрунтовний аналіз особливостей міжособистісної взаємодії у військовому середовищі з урахуванням специфіки служби, наслідків бойових травм і поранень. Розкрито вплив ієрархічної структури, дисциплінарних вимог, високого психоемоційного напруження на формування як адаптивних(стресостійкість,самоконтроль, колективізм), так і деструктивних (емоційна ригідність, агресивність, тривожність) рис. Проаналізовано наслідки поранення для емоційного стану, самооцінки, соціальної активності та якості міжособистісних стосунків. Окреслено сучасні моделі адаптації й соціальної підтримки (когнітивноповедінковий, гуманістичний, ресурсний підходи) як основу для психореабілітації військових. У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей міжособистісних відносин у поранених військовослужбовців» представлено результати порівняльного емпіричного аналізу двох вибірок – студентів та військовослужбовців (у тому числі поранених у бою). Показано, що поранені військові мають вищі показники життєстійкості, самоефективності, інтернальності, рефлексивності та емоційної емпатії, ніж представники студентської вибірки. Високий рівень суб’єктивного контролю та рефлексії інтерпретується як показникпсихологічної зрілості, автономності та потенціалу для лідерства й ефективної командної взаємодії. Студенти демонструють помірний рівень цих якостей, що свідчить про наявність, але недостатню сформованість ресурсів, які потребують цілеспрямованого розвитку. У третьому розділі «Психологічна підтримка поранених військовослужбовців у контексті міжособистісних відносин» узагальнено теоретичні підходи та емпіричні дані з метою розробки практичних рекомендацій щодо психологічної допомоги пораненим бійцям. Обґрунтовано принципи психологічної реабілітації(комплексність, гуманістична орієнтація, міждисциплінарність,відновлення суб’єктивного контролю, етичність), визначено роль соціальної підтримки (сім’я, побратими, фахівці, держава) як провідного стабілізуючого фактора для міжособистісних стосунків поранених. Подано рекомендації для військових психологів, медичних працівників, волонтерів і членів сімей щодо створення безпечного, підтримувального середовища та відновлення соціальної ідентичності військовослужбовця. Результати дослідження мають практичне значення для системи психосоціальної підтримки військовослужбовців, організації програм психологічної реабілітації, роботи військових психологів, медико-психологічних центрів та ветеранських служб. The master's thesis is devoted to the psychological study of interpersonal relationships among wounded military personnel and the identification of opportunities for their psychological support and rehabilitation in the context of post-traumatic experience. The first chapter, “Theoretical Foundations of Research on Interpersonal Relationships in Wounded Military Personnel,” provides a thorough analysis of the characteristics of interpersonal interaction in a military environment, taking into account the specifics of service and the consequences of combat trauma and injuries. The influence of hierarchical structure, disciplinary requirements, and high psychoemotional tension on the formation of both adaptive (stress resistance, self-control, collectivism) and destructive (emotional rigidity, aggressiveness, anxiety) traits is revealed. The consequences of injury for emotional state, self-esteem, social activity, and the quality of interpersonal relationships are analyzed. Contemporary models of adaptation and social support (cognitive-behavioral, humanistic, resource approaches) are outlined as the basis for the psychological rehabilitation of military personnel. The second chapter, “Empirical Study of Interpersonal Relationship Characteristics in Wounded Military Personnel,” presents the results of a comparative empirical analysis of two samples: students and military personnel (including those wounded in combat). It shows that wounded military personnel have higher levels of resilience, self-efficacy, internalization, reflexivity, and emotional empathy than representatives of the student sample. A high level of subjective control and reflection is interpreted as an indicator of psychological maturity, autonomy, and potential for leadership and effective teamwork. Students demonstrate a moderate level of these qualities, which indicates the presence but insufficient development of resources that require targeted development. The third section, “Psychological Support for Wounded Servicemen in the Context of Interpersonal Relations,” summarizes theoretical approaches and empirical data with the aim of developing practical recommendations for psychological assistance to wounded soldiers. The principles of psychological rehabilitation (comprehensiveness, humanistic orientation, interdisciplinarity, restoration of subjective control, ethics) are substantiated, and the role of social support (family, comrades, specialists, the state) as a leading stabilizing factor for the interpersonal relationships of the wounded is determined. Recommendations are provided for military psychologists, medical professionals, volunteers, and family members on creating a safe, supportive environment and restoring the social identity of military personnel. The results of the study are of practical importance for the system of psychosocial support for military personnel, the organization of psychological rehabilitation programs, the work of military psychologists, medical and psychological centers, and veteran services.