Соціальна підтримка та копінг-ресурси в регуляції тривожності молоді

Abstract

Повномасштабна війна та запровадження воєнного стану в Україні зумовили тривале психосоціальне напруження й актуалізували проблему збереження психічного здоров’я молоді, яка проживає на території держави та функціонує в умовах хронічної невизначеності, загроз безпеці й порушення звичних соціальних зв’язків. Метою статті є дослідження ролі соціальної підтримки та копінг-ресурсів у регуляції тривожності молоді в умовах воєнного стану в Україні. Емпіричне дослідження здійснено на вибірці 68 осіб віком 18–24 роки. Використано Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS), Багатовимірну шкалу сприйманої соціальної підтримки (MSPSS) та тест BASIC Ph. Статистичну обробку проведено методами описової статистики та кореляційного аналізу (r-Пірсона). Виявлено значущий позитивний зв’язок між тривожністю та депресивними проявами (r=0,62; p≤0,01), що відображає інтегрований характер психоемоційного дистресу в молодому віці. Показники сприйманої соціальної підтримки мають стійкі негативні кореляції з тривожністю (загальна підтримка: r=–0,48; p≤0,01) і депресивними проявами (r=–0,50; p≤0,01); найвираженіший зв’язок для тривожності встановлено з підтримкою з боку друзів (r=–0,45; p≤0,01), що підкреслює значущість горизонтальних соціальних контактів у молодіжному середовищі. Афективний канал копінгу позитивно пов’язаний із тривожністю (r=0,44; p≤0,01), тоді як соціальний канал демонструє негативні зв’язки з тривожністю (r=–0,36; p≤0,01) і депресією (r=–0,40; p≤0,01) та позитивно корелює із загальною соціальною підтримкою (r=0,35; p≤0,01). Отримані результати підтверджують системну взаємодію соціальних ресурсів і копінг-механізмів у регуляції тривожності молоді та обґрунтовують доцільність комплексних профілактичних і корекційних програм, спрямованих на посилення підтримувальних соціальних мереж і розвиток адаптивних стратегій подолання стресу в умовах воєнного стану. The full-scale war and the introduction of martial law in Ukraine have generated prolonged psychosocial strain and intensified concerns regarding the preservation of mental health among young people residing in the country and functioning under conditions of chronic uncertainty, security threats, and disruption of habitual social ties. The purpose of this article is to examine the role of social support and coping resources in the regulation of anxiety among youth under martial law in Ukraine. The empirical study was conducted on a sample of 68 participants aged 18–24 years. The Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), the Multidimensional Scale of Perceived Social Support (MSPSS), and the BASIC Ph coping resources test were employed. Statistical analysis included descriptive statistics and Pearson’s correlation analysis. A significant positive association was found between anxiety and depressive symptoms (r = 0.62, p ≤ 0.01), indicating the integrated nature of psychoemotional distress in youth. Indicators of perceived social support demonstrated stable negative correlations with anxiety (overall support: r = −0.48, p ≤ 0.01) and depressive symptoms (r = −0.50, p ≤ 0.01). The strongest association with anxiety was observed for support from friends (r = −0.45, p ≤ 0.01), underscoring the importance of horizontal social relationships in the youth environment. The affective coping channel was positively associated with anxiety (r = 0.44, p ≤ 0.01), whereas the social coping channel showed negative correlations with anxiety (r = −0.36, p ≤ 0.01) and depression (r = −0.40, p ≤ 0.01) and a positive correlation with overall perceived social support (r = 0.35, p ≤ 0.01). The findings confirm the systemic interaction between social resources and coping mechanisms in the regulation of anxiety among youth and substantiate the need for comprehensive preventive and corrective interventions aimed at strengthening supportive social networks and developing adaptive stress-coping strategies under conditions of martial law.