Вплив макроекономічних чинників на ефективність функціонування системи фінансового моніторингу в Україні

Abstract

У статті досліджено вплив ключових макроекономічних чинників на ефективність функціонування системи фінансового моніторингу в Україні в умовах воєнного стану та економічної невизначеності. Метою статті є оцінювання впливу окремих макроекономічних чинників на функціонування системи фінансового моніторингу (СФМ) в Україні. При написанні наукової статті було використано такі методи науково пізнання, як: узагальнення, порівняння, побудова динамічних рядів та факторний аналіз. Особливу увагу приділено показникам інфляції, облікової ставки, реального ВВП, грошових агрегатів, зовнішнього боргу та податкових надходжень, які істотно впливають на обсяги підозрілих фінансових операцій, кількість моніторингових транзакцій та узагальнених матеріалів, що формуються та передаються до правоохоронних органів. У дослідженні використано метод кореляційного аналізу, який дозволив виявити силу та напрямок взаємозв’язку між макроекономічними показниками та ефективністю роботи СФМ. Зафіксовано високу чутливість СФМ до інфляційного тиску й змін у грошово-кредитній політиці, що обумовлює потребу в її постійній адаптації до змін зовнішнього середовища. The article investigates the influence of key macroeconomic factors on the effectiveness of the financial monitoring system (FMS) in Ukraine under conditions of martial law and economic instability. The purpose of the article is to assess the impact of individual macroeconomic factors on the functioning of the financial monitoring system in Ukraine. When writing the scientific article, methods of scientific knowledge were used such as: generalization, comparison, construction of dynamic series and factor analysis. The study focuses on identifying how such indicators as inflation, the National Bank’s discount rate, real GDP, monetary aggregates, public debt, and tax revenues affect the scale and intensity of suspicious financial operations, the number of transactions subject to monitoring, and the analytical materials formed and transmitted to law enforcement agencies. The paper applies Pearson correlation analysis to determine the strength and direction of relationships between macroeconomic indicators and the functional performance of FMS. The findings show a high sensitivity of financial monitoring to inflationary pressure and shifts in monetary and fiscal policy. In particular, a strong inverse correlation was revealed between inflation and the number of reports submitted to the competent authorities, suggesting a decrease in institutional capacity in times of economic stress. Additionally, the increase in monetary aggregates and public debt correlates with a rise in suspicious financial activity, which may be associated with intensified financial flows in a turbulent macroeconomic environment. The study emphasizes that financial monitoring should not be viewed in isolation from the general economic landscape. Its success largely depends on the stability and predictability of macroeconomic conditions, the availability of institutional resources, and the ability of the system to adapt its mechanisms to current risks. The obtained results are of practical value for shaping anti-money laundering and anti-terrorist f inancing strategies in Ukraine, especially in periods of financial uncertainty and systemic shock.