Особливості ментального здоров’я працівників волонтерських організацій

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена комплексному аналізу психологічних особливостей ментального здоров’я працівників волонтерських організацій в умовах повномасштабної війни. Актуальність теми зумовлена виключною роллю волонтерства у підтримці постраждалого населення, водночас високим рівнем емоційного та стресового навантаження, якому піддаються волонтери. У роботі окреслено систему зовнішніх (умови діяльності, організаційна культура, соціальна підтримка) та внутрішніх (особистісні риси, рівень емоційного інтелекту, мотивація, здатність до саморегуляції) чинників, що впливають на психічне благополуччя волонтерів. Теоретичний розділ містить сучасні підходи до розуміння ментального здоров’я та його збереження у професіях допомоги. Емпіричне дослідження проведено на вибірці з 98 осіб, із використанням валідних психодіагностичних методик (MBI, PWB, Шкала впливу подій, Індикатор копінг-стратегій). Результати засвідчили статистично значущі взаємозв’язки між рівнем стресостійкості, емоційного вигорання, вторинної травматизації та мотиваційними особливостями волонтерів. Розроблено програму психологічної підтримки, спрямовану на профілактику вигорання, розвиток навичок саморегуляції та формування ресурсного середовища у волонтерських колективах. Отримані дані мають практичне значення для психологів, координаторів волонтерських організацій та фахівців кризового консультування. This master’s thesis is devoted to a comprehensive analysis of the psychological determinants of mental health among employees of volunteer organizations operating in the context of full-scale war. The relevance of the study arises from the exceptional role of volunteer engagement in supporting affected populations, coupled with the high emotional and stress-related burden experienced by volunteers. The work identifies a system of external (working conditions, organizational culture, social support) and internal (personality traits, level of emotional intelligence, motivation, self-regulation capacity) factors influencing volunteers’ psychological well-being. The theoretical section outlines contemporary approaches to understanding mental health and mechanisms of its preservation within helping professions. The empirical research was conducted on a sample of 98 individuals using validated psychodiagnostic instruments (MBI, PWB, Impact of Event Scale, Coping Strategy Indicator). The findings revealed statistically significant correlations between stress resilience, burnout levels, secondary traumatization, and motivational characteristics of volunteers. A psychological support programme has been developed, focused on burnout prevention, enhancement of self-regulation skills, and formation of a resource oriented environment within volunteer teams. The obtained results hold practical value for psychologists, volunteer coordinators, and crisis counselling specialists.