Публічне управління розвитком сфери охорони здоров’я: міжнародний досвід, національні особливості та напрями підвищення ефективності

Abstract

Мета дослідження – проведення комплексного теоретико-прикладного дослідження механізмів публічного управління розвитком сфери охорони здоров'я в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Методика дослідження базується на системному аналізі інституційної структури публічного управління охороною здоров'я, порівняльному аналізі міжнародних моделей та оцінюванні результатів вітчизняних реформ галузі. Результати дослідження виявили структурні дисбаланси у вітчизняній системі охорони здоров'я. Проаналізовано американську ринкову, європейську солідарну та японську змішану моделі управління галуззю. Ідентифіковано основні етапи трансформації медичної сфери України та актуальні проблеми її функціонування в умовах воєнного стану. Практична значущість дослідження полягає у розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення фінансування та модернізації інфраструктури, розширення повноважень місцевих органів влади, розвитку профілактичної медицини та впровадження електронних систем управління. Research purpose is to conduct a comprehensive theoretical and applied study of public governance mechanisms in healthcare development in Ukraine, considering international experience and national characteristics to substantiate scientific and practical recommendations for improving managerial approaches in this sector. Research methodology is based on a systematic analysis of the institutional structure of public healthcare governance, including the horizontal-vertical dimension of interaction between the three branches of government, comparative study of international models of healthcare systems organization,critical assessment of domestic reform outcomes, and synthesis of adaptive improvement mechanisms. Methods of theoretical generalization, documentary analysis, and structural-functional modeling were used to develop a holistic understanding of healthcare system development directions. Research findings revealed structural imbalances in the domestic healthcare system, including limited access to services due to financial and infrastructural barriers, insufficient quality of medical care, and a significant share of out-of-pocket payments by patients. The American market model with dominant private financing, European solidarity systems with mandatory health insurance, and the Japanese mixed model with a four-level institutional architecture were analyzed. The main stage of the transformation of Ukraine's medical sector has been identified, along with current challenges of functioning under martial law conditions, which have complicated the implementation of planned reforms. Practical significance lies in developing scientifically grounded recommendations for improving public healthcare governance, including: creating a comprehensive financing system with an optimal combination of budget funds, mandatory health insurance, and public-private partnerships; modernizing infrastructure through promoting healthcare facility autonomy; expanding local authorities' powers with consideration of regional characteristics; enhancing preventive medicine development by increasing funding for vaccination programs and educational campaigns; expanding the use of electronic systems to optimize budget expenditures and increase transparency; and developing objective indicators for evaluating the effectiveness of state healthcare policy.