Цифрові навички населення України: сучасні тенденції та виклики

Abstract

У статті досліджено сучасні тенденції розвитку цифрових навичок дорослого населення України в умовах прискореної цифрової трансформації суспільства. Об’єктом дослідження є рівень та структура цифрових навичок населення України. Метою статті є аналіз сучасного стану розвитку цифрових навичок дорослого населення, оцінка їх диференціації за соціально-демографічними групами, формування узагальнених портретів людей з різними рівнями цифрових навичок та визначення ключових чинників цифрового розриву. У процесі дослідження використовувалися такі методи: аналітико-монографічний – при вивченні літературних джерел за темою дослідження; аналізу та синтезу – для узагальнення статистичних даних щодо тенденцій розвитку цифрових навичок дорослого населення країни; системного аналізу, абстрагування, логічних узагальнень – при визначенні характерних особливостей процесу, що досліджується; абстрактно-логічний – для формування висновків. У межах дослідження проаналізовано статистичні дані щодо сучасного розвитку цифрових навичок дорослого населення в розрізі різних параметрів. Дослідження показало, що в Україні спостерігається загальне зростання цифрової залученості населення та скорочення частки осіб без цифрових навичок, водночас зберігається значна частка громадян із низьким рівнем цифрової підготовки. Найвищі показники цифрових навичок характерні для молоді, осіб з вищою освітою, вищими доходами та працюючого населення, тоді як старші вікові групи, непрацюючі особи та соціально-економічно вразливі верстви населення демонструють нижчий рівень цифрових компетентностей. На основі проведеного дослідження сформовано узагальнені портрети людей з різними рівнями цифрових навичок та визначено ключові чинники, що зумовлюють ризики цифрового розриву. Зроблено висновок, що подальший розвиток цифрових навичок дорослого населення країни потребує системного підходу до політики цифрової освіти, спрямованої на зменшення цифрової нерівності та забезпечення рівних можливостей доступу до цифрових знань і технологій різних соціально-демографічних груп населення. The article investigates current trends in digital skills development among Ukraine’s adult population in the context of society’s accelerated digital transformation. The object of the study is the level and structure of digital skills of the population of Ukraine. The purpose of the article is analysis the current state of digital skills development among the adult population, assessment their differentiation across socio-demographic groups, forming generalized portraits of people with different levels of digital skills, and determination key factors of the digital divide. The study employs the following methods: analytical and monographic methods to review relevant literature; analysis and synthesis to generalize statistical data on trends in the digital skills development among the adult population; systems analysis, abstraction, and logical generalization to identify the characteristic features of the studied process; and the abstract-logical method to formulate conclusions. The study analyzed statistical data on the current development of the adult population’s digital skills in terms of various parameters. The findings indicate that Ukraine is experiencing overall growth in digital engagement and a decline in the proportion of individuals without digital skills; however, a significant share of citizens with a low level of digital competence persists. The highest levels of digital skills are observed among young people, individuals with higher education, higher incomes, and those who are employed, while older age groups, non-working individuals, and socio-economically vulnerable populations demonstrate lower levels of digital competence. Generalized portraits of people with different levels of digital skills are formed and key factors that determine the risks of the digital divide are identified based on the research conducted. The study concludes that further development of digital skills among the adult population requires a systematic approach to digital education policy aimed at reducing digital inequality and ensuring equal access to digital knowledge and technologies for various socio-demographic groups of the population.