Дослідження бенчмаркингу як наукової категорії та нової парадигми бізнесу

Abstract

У статті розглянуто бенчмаркінг як дієвий інструмент впровадження найкращих ефективних управлінських рішень і технологічних практик у різні сфери діяльності підприємства з їх подальшою швидкою адаптацією до власної практики в умовах цифровізації та посилення конкурентного середовища. Метою статті є дослідження бенчмаркінгу як наукової категорії у ретроспективі та авторське обґрунтування його значення та розвитку в умовах цифрової трансформації економіки як нової парадигми бізнесу. Методами дослідження є ретроспективний порівняльний аналіз визначень бенчмаркінгу зарубіжними вченими та українськими науковцями, метод узагальнення наявних наукових підходів, а також метод комплексної методології управлінських рішень та організаційного навчання. Проведено порівняльний аналіз визначення бенчмаркінгу зарубіжними та українськими вченими до 2020-х років, а також аналіз досліджень із цього питання за період 2020–2025 років. Запропоновано авторський підхід до поняття бенчмаркінгу як нової парадигми бізнесу в умовах цифрової економіки. Розглянуто переваги та недоліки бенчмаркінгу в сучасних умовах цифровізації. The article considers benchmarking as an effective tool for implementing the best effective management decisions and technological practices across various areas of a business activities, with their rapid adaptation to the company’s own practices in the context of digitalisation and the strengthening of the competitive environment. The purpose of the article is to research benchmarking as a scientific category in retrospect and to provide an author with a justification of its significance and development in the context of the digital transformation of the economy as a new business paradigm. A comparative analysis of the definition of benchmarking by foreign and Ukrainian scientists until the 2020s was conducted. It was demonstrated that common features include the orientation towards best practices and a focus on improving an operational efficiency. At the same time, foreign authors emphasize process-oriented and continuous approaches, measurement and standards, as well as competitive analysis, and consider benchmarking as a method for achieving leadership through best practices. Ukrainian scientists pay greater attention to the managerial aspect, strategic marketing, and the adaptation of experience, and view benchmarking as a tool for enterprise development. Research on this topic has also been conducted in recent years (2020–2025), which indicates an expansion of the classical understanding of benchmarking from a simple tool for comparative analysis to a comprehensive methodology for supporting management decisions, organizational learning and digital transformation. The authors propose an original approach to the concept of benchmarking as a new business paradigm in the current economic climate – a conceptual and managerial model that transforms traditional approaches to competition towards systematic continuous learning, openness and the adaptive borrowing of best practices, ensuring continuous updating of the enterprise’s business model in the context of digitalisation and global competition. The advantages and disadvantages of benchmarking in the context of digital transformation are considered.