Євроінтеграційний вектор університетської освіти: модернізація змісту та методик викладання культурологічних дисциплін

Abstract

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз та обґрунтовано практичні напрями модернізації змісту й методик викладання культурологічних дисциплін в українських університетах в умовах євроінтеграції вищої школи. Досліджено специфіку переходу від класичної лінійно-історичної до плюралістичної та інтердисциплінарної парадигми вивчення культури. Визначено, що оновлення змісту освіти має базуватися на принципах екоцентризму, сталого розвитку, деколоніального переосмислення національної спадщини та впровадження принципів Good Governance в соціокультурний менеджмент. Особливу увагу приділено практичній реалізації студентоцентрованого підходу через впровадження інтерактивних технологій, методу проєктів, а також інтеграції інструментів генеративного штучного інтелекту як кокреатора освітнього простору. Обґрунтовано сукупність інноваційних методичних засад у формі розгорнутої структурованої освітньої траєкторії, яка забезпечує формування високих професійних компетентностей майбутніх фахівців відповідно до вимог забезпечення якості вищої освіти Європейського простору (ESG). The article provides a comprehensive theoretical and methodological analysis and substantiates practical directions for modernizing the content and teaching methodologies of cultural studies disciplines in Ukrainian universities amidst the European integration of higher education. The study examines the specifics of the transition from a classical linear-historical paradigm to a pluralistic and interdisciplinary paradigm of cultural studies. It is determined that the renewal of educational content should be based on the principles of ecocentrism, sustainable development, decolonial reimagining of national heritage, and the implementation of Good Governance principles in sociocultural management. Particular attention is paid to the practical implementation of the student-centered approach through the introduction of interactive technologies, the project method, and the integration of generative artificial intelligence tools as a co-creator of the educational space. A set of innovative methodological foundations is substantiated in the form of a detailed, structured learning trajectory that ensures the formation of high professional competencies of future specialists in accordance with the Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG).