Система пенсійного страхування України в умовах ринкових трансформацій

Abstract

У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади та обгрунтовані науково-методичні положення і практичні рекомендації щодо вдосконалення системи пенсійного страхування України в умовах ринкових трансформацій з метою підвищення її фінансової стійкості, ефективності та соціальної справедливості. Розкрито теоретичні засади економічної сутності, структурних елементів та функціонального наповнення системи пенсійного страхування, а також особливостей її фінансового механізму. Встановлено, що система пенсійного страхування є ключовою складовою системи пенсійного забезпечення, яка інтегрована до загальної системи соціального захисту населення. Функціонування системи ґрунтується на еквівалентних економічних відносинах між страхувальниками, страховиками, вигодонабувачами та застрахованими особами, що забезпечує формування цільових страхових фондів для компенсації втрати доходу у зв’язку з настанням соціально-страхових ризиків. Запропоновано уточнене визначення системи пенсійного страхування як сукупності еквівалентних економічних відносин, спрямованих на формування та використання страхових фондів для відшкодування втраченої частини доходу у разі настання соціальнострахових ризиків. Розкрито функціональне навантаження сучасної системи пенсійного страхування та обґрунтовано необхідність його розширення. Поряд із традиційними запропоновано додаткові функції: концентраціїстрахових ресурсів, регулювання, ризикову, інвестиційну, превентивну, адміністративну та індивідуалізації пенсійних накопичень. Розширення функцій сприяє підвищенню адаптивності системи до демографічних, соціальних й економічних викликів, забезпечує більш ефективне використання фінансових ресурсів та посилює зв’язок між трудовою активністю та рівнем пенсійного забезпечення. Аналіз еволюції пенсійного страхування дав змогу виділити основні етапи розвитку системи — від перших форм взаємодопомоги до становлення сучасних багаторівневих інституційних моделей. Показано, як зміни у соціально-економічних умовах та законодавчій базі впливали на розвиток системи, розширення кола її учасників, упровадження нових фінансових інструментів та механізмів. З’ясовано, що фінансовий механізм системи пенсійного страхування є багаторівневою структурою. Його ефективність визначається узгодженістю взаємодії всіх елементів, що забезпечують збалансованість грошових потоків, стабільність страхових надходжень, контроль за використанням коштів і підтримання належного рівня соціального захисту населення. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання ступеня матеріального захисту пенсіонерів, який передбачає використання системи рівнянь, що співвідносить розміри пенсій із встановленими соціальними стандартами. У дослідженні здійснено комплексний аналіз становлення, розвитку та сучасного стану системи пенсійного страхування України від 1991 до 2024 рр. Розкрито ключові етапи формування пенсійної системи, визначено основні проблеми її функціонування та чинники, що впливають на фінансову стійкість. Показано, що п’ять хвиль реформ, проведених упродовж трьох десятиліть, мали фрагментарний характер та не призвели до створення цілісної та ефективної системи пенсійного страхування, що зумовило її хронічну залежність від державного бюджету. Особливу увагу приділено аналізу впливу демографічної кризи, пандемії COVID-19 та повномасштабної війни, що спричинили різкескорочення населення, масову міграцію та зменшення трудового потенціалу країни. Показано, що фінансова нестабільність Пенсійного фонду України поглиблюється високим дефіцитом, низьким рівнем зайнятості, тінізацією економіки, дисбалансом між кількістю пенсіонерів і платників внесків, а також нерівномірним пенсійним забезпеченням. У роботі представлено комплексний аналіз сучасного стану, ризиків та стратегічних напрямів розвитку системи пенсійного страхування України в умовах ринкових трансформацій. Визначено ключові групи ризиків, що впливають на стабільність системи: системні (фінансова нестійкість, демографічні зміни, інфляційні чинники, фрагментарність реформ), інституційні (неефективність управління активами), ризики учасників (несвоєчасність сплати внесків, низький рівень пенсійних виплат) та соціально-екзогенні (війна, економічні кризи). Доведено, що їх сукупний вплив поглиблює дефіцит Пенсійного фонду та формує потребу у значних бюджетних трансфертах. Проведене оцінювання ефективності функціонування системи пенсійного страхування України показало, що, незважаючи на зростання середнього розміру пенсій та коефіцієнта заміщення, інфляція, старіння населення та економічні кризи обмежують реальний рівень життя пенсіонерів. Фінансова стійкість Пенсійного фонду залишається вразливою, а коефіцієнти достатності фонду та рентабельність інвестицій демонструють обмежену здатність системи забезпечувати повне фінансування зобов’язань. Це свідчить про необхідність структурних реформ і адаптації пенсійної політики до соціально-економічних умов. Запропонована довгострокова стратегія розвитку системи до 2040 року включає чотири етапи модернізації: підготовчий, накопичувальноінтеграційний, інтеграційно-захисний та консолідаційно-євроінтеграційний. Стратегія спрямована на підвищення фінансової стійкості, прозорості та справедливості системи, а також передбачає впровадженнянакопичувального рівня, розвиток недержавного пенсійного забезпечення, цифровізацію обліку та адаптацію до стандартів ЄС. Обгрунтовано, що цифровізація пенсійних прав є ключовим чинником підвищення прозорості та довіри громадян до системи. Окреслено переваги цифрових платформ, що забезпечують швидкий доступ до персональних даних, підвищують точність обліку внесків, спрощують адміністрування та інтегруються з іншими державними сервісами. Наголошено, що електронний реєстр, персональний кабінет пенсіонера та інтеграція з податковими й банківськими системами є основою удосконалення та ефективного управління пенсійними правами. Акцентовано на сутності пенсійних прав як гарантії соціальнострахового захисту та важливого інструменту забезпечення стабільності у старшому віці. Визначено, що ефективне управління пенсійними правами, оптимізація страхового навантаження та формування цілісної нормативноправової бази створюють умови для стійкого функціонування системи пенсійного страхування. Комплексне удосконалення, зокрема, інтеграція цифрових рішень та орієнтація на європейські стандарти дозволять забезпечити довгострокову фінансову рівновагу, соціальну справедливість і підвищення довіри громадян до системи пенсійного страхування. The study deepens the theoretical and methodological foundations and substantiates scientific and methodological provisions as well as practical recommendations for improving the pension insurance system of Ukraine under conditions of market transformations, with the aim of enhancing its financial sustainability, efficiency, and social equity. The theoretical foundations of the economic essence, structural elements, and functional content of the pension insurance system, as well as the features of its financial mechanism, are revealed. It is established that the pension insurance system is a key component of the pension provision system, which is integrated into the overall social protection system of the population. The functioning of the system is based on equivalent economic relations among policyholders, insurers, beneficiaries, and insured persons, ensuring the formation of targeted insurance funds to compensate for income loss resulting from the occurrence of social insurance risks. A refined definition of the pension insurance system is proposed as a set of equivalent economic relations aimed at the formation and use of insurance funds to compensate for the lost portion of income in the event of social insurance risks. The functional scope of the modern pension insurance system is disclosed, and the necessity of its expansion is substantiated. Along with traditional functions, additional functions are proposed, including the concentration of insurance resources, regulatory, risk-bearing, investment, preventive, administrative functions, and the individualization of pension savings. The expansion of functions contributes to enhancing the system’s adaptability to demographic, social, and economic challenges, ensures more efficient use of financial resources, and strengthens the link between labor activity and the level of pension provision. The analysis of the evolution of pension insurance made it possible to identify the main stages in the development of the system—from the earliest forms of mutual assistance to the establishment of modern multi-tier institutional models.It is shown how changes in socio-economic conditions and the legislative framework influenced the development of the system, the expansion of its participants, and the introduction of new financial instruments and mechanisms. It is found that the financial mechanism of the pension insurance system is a multilevel structure. Its effectiveness is determined by the coherence of interaction among all elements that ensure balanced cash flows, stability of insurance revenues, control over the use of funds, and the maintenance of an adequate level of social protection of the population. A scientific and methodological approach to assessing the degree of material protection of pensioners is proposed, which involves the use of a system of equations that relates pension amounts to established social standards. The study provides a comprehensive analysis of the formation, development, and current state of Ukraine’s pension insurance system from 1991 to 2024. The key stages of the pension system’s formation are outlined, the main problems of its functioning are identified, and the factors affecting its financial sustainability are determined. It is shown that five waves of reforms carried out over three decades were fragmentary in nature and did not result in the creation of an integrated and effective pension insurance system, which led to its chronic dependence on the state budget. Particular attention is paid to analyzing the impact of the demographic crisis, the COVID-19 pandemic, and the full-scale war, which have led to a sharp population decline, mass migration, and a reduction in the country’s labor potential. It is shown that the financial instability of the Pension Fund of Ukraine is exacerbated by a high deficit, low employment levels, the shadow economy, an imbalance between the number of pensioners and contribution payers, as well as uneven pension provision. The study presents a comprehensive analysis of the current state, risks, and strategic directions for the development of Ukraine’s pension insurance system under conditions of market transformations. Key groups of risks affecting the system’s stability are identified: systemic risks (financial instability, demographicchanges, inflationary factors, and the fragmentary nature of reforms), institutional risks (ineffective asset management), participant-related risks (untimely payment of contributions and low pension benefits), and socio-exogenous risks (war and economic crises). It is demonstrated that their cumulative impact deepens the deficit of the Pension Fund and creates a need for substantial budgetary transfers. The conducted assessment of the effectiveness of Ukraine’s pension insurance system shows that, despite an increase in the average pension size and the replacement rate, inflation, population aging, and economic crises constrain the real standard of living of pensioners. The financial sustainability of the Pension Fund remains vulnerable, while the fund adequacy ratios and investment returns demonstrate a limited capacity of the system to fully finance its obligations. This indicates the need for structural reforms and the adaptation of pension policy to prevailing socio-economic conditions. The proposed long-term strategy for the development of the system up to 2040 includes four stages of modernization: preparatory, accumulative–integration, integration–protective, and consolidation–European integration. The strategy is aimed at enhancing the financial sustainability, transparency, and fairness of the system, and also предусматриває the introduction of a funded pillar, the development of non-state pension provision, the digitalization of record-keeping, and adaptation to EU standards. It is substantiated that the digitalization of pension rights is a key factor in enhancing transparency and public trust in the system. The advantages of digital platforms are outlined, as they provide rapid access to personal data, increase the accuracy of contribution records, simplify administration, and integrate with other government services. It is emphasized that an electronic register, a pensioner’s personal account, and integration with tax and banking systems constitute the foundation for improving and effectively managing pension rights. The focus is on the essence of pension rights as a guarantee of social insurance protection and an important instrument for ensuring stability in old age. It is established that effective management of pension rights, optimization ofinsurance burdens, and the formation of a comprehensive regulatory framework create conditions for the sustainable functioning of the pension insurance system. Comprehensive improvement, including the integration of digital solutions and alignment with European standards, will ensure long-term financial stability, social justice, and increased public trust in the pension insurance system.