Товарна структура імпорту України та її трансформація в умовах сучасних глобальних викликів

Abstract

У статті досліджено динаміку, товарну структуру та структурні зрушення імпорту товарів України в умовах сучасних глобальних викликів. Метою статті є виявлення основних тенденцій змін імпорту товарів України у 2020-2024 рр., визначення характеру структурної трансформації імпортних потоків, а також поглиблений аналіз кількісних і цінових умов торгівлі за товарною позицією «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки». Методичну основу дослідження становлять методи наукового узагальнення, порівняльного аналізу, структурно-динамічного аналізу, табличного подання даних, індексний метод, а також методи аналізу відносних величин, які дали змогу оцінити зміни фізичних обсягів імпорту, середніх цін, питомої ваги окремих товарних груп і параметрів умов торгівлі. Обґрунтовано, що імпорт у 2020-2024 рр. зазнав не лише кількісних змін, пов’язаних із коливанням загальних обсягів ввезення, а й глибокої якісної трансформації, що відобразила зміну функціональної ролі імпорту в економіці України. Визначено, що у довоєнний період імпортна модель формувалася під впливом відновлення внутрішнього попиту, виробничих потреб, інвестиційної активності та зовнішньоекономічної інтеграції, тоді як у період повномасштабної війни домінуючими стали енергетична безпека, логістична адаптація, забезпечення критичної інфраструктури, підтримка обороноздатності та відновлення техніко-виробничої бази. Встановлено, що найбільшу роль у структурі імпорту відігравали мінеральні продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей, полімерні матеріали, машини, обладнання та електротехнічне устаткування, транспортні засоби, а також прилади та апарати оптичні й фотографічні. Показано, що у 2022 р. відбулося різке скорочення імпорту при одночасному посиленні концентрації на критично важливих товарних позиціях, насамперед паливно-енергетичних. У 2023-2024 рр. зафіксовано поступове відновлення імпортних потоків, яке, однак, не означало повного повернення до довоєнної структури, оскільки збереглися воєнно зумовлені пріоритети. Особливу увагу приділено аналізу товарної позиції «Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки», яка виявилася однією з найбільш значущих у формуванні нових параметрів імпорту України. На основі індексів фізичного обсягу, середніх цін та умов торгівлі доведено, що саме ця група найбільш чутливо реагувала на воєнні, енергетичні та цінові шоки. Виявлено, що у 2022-2024 рр. для паливної групи характерним було стійке погіршення цінових умов торгівлі, оскільки індекс цінових умов торгівлі в усі роки залишався нижчим за 100%, що свідчило про більш швидке зростання або повільніше зниження імпортних цін порівняно з експортними. Водночас кількісні умови торгівлі мали нестійкий характер: після формально сприятливого значення у 2022 р. вони різко погіршилися у 2023 р. і лише частково відновилися у 2024 р. Зроблено висновок, що трансформація імпорту України в умовах сучасних глобальних викликів має не лише структурно-динамічний, а й глибокий функціональний характер, а паливна складова імпорту виступає одним із головних індикаторів зовнішньоекономічної вразливості та макроекономічної стійкості країни. The article examines the dynamics, commodity structure, and structural shifts of Ukraine’s merchandise imports under contemporary global challenges. The purpose of the article is to identify the main trends in the transformation of Ukraine’s imports in 2020–2024, to determine the nature of structural changes in import flows, and to provide an in-depth analysis of the quantitative and price terms of trade for the commodity position “Mineral fuels; oil and products of its distillation.” The methodological basis of the study includes the methods of scientific generalization, comparative analysis, structural-dynamic analysis, tabular presentation of data, the index method, and the analysis of relative indicators, which made it possible to assess changes in physical import volumes, average prices, the shares of major commodity groups, and the parameters of terms of trade. It is substantiated that during 2020–2024 imports underwent not only quantitative changes related to fluctuations in total import volumes, but also a deep qualitative transformation reflecting a change in the functional role of imports in Ukraine’s economy. It is determined that in the pre-war period the import model was shaped mainly by the recovery of domestic demand, production needs, investment activity, and international economic integration, whereas during the period of full-scale war the dominant factors became energy security, logistical adaptation, support for critical infrastructure, maintenance of defense capacity, and restoration of the technical and production base. It is established that the most important positions in the import structure were mineral products, products of the chemical and related industries, polymers and plastics, machinery and electrical equipment, vehicles, as well as optical and photographic instruments and apparatus. It is shown that in 2022 Ukraine experienced a sharp contraction of imports combined with increased concentration on critically important commodity positions, primarily fuel and energy resources. In 2023–2024 a gradual recovery of import flows was recorded; however, this did not mean a full return to the pre-war structure, since war-driven priorities continued to prevail. Special attention is paid to the commodity position “Mineral fuels; oil and products of its distillation,” which proved to be one of the most significant in shaping the new parameters of Ukraine’s imports. Based on volume indices, average price indices, and terms of trade indices, it is demonstrated that this group responded most sensitively to wartime, energy, and price shocks. It is revealed that in 2022–2024 the fuel group was characterized by persistent deterioration in price terms of trade, since the price terms of trade index remained below 100 in every year, indicating that import prices increased faster or decreased more slowly than export prices. At the same time, quantitative terms of trade were unstable: after a formally favorable level in 2022, they sharply worsened in 2023 and recovered only partially in 2024. The study concludes that the transformation of Ukraine’s imports under contemporary global challenges is not only structural and dynamic, but also deeply functional in nature, while the fuel component of imports serves as one of the main indicators of the country’s external economic vulnerability and macroeconomic resilience.