Антикризове управління підприємствами в умовах міграції кадрового потенціалу

Abstract

Статтю присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення антикризового управління підприємствами в умовах безпрецедентної міграції кадрового потенціалу, спричиненої воєнними діями та структурними змінами в економіці. Мета статті полягає в обґрунтуванні та розробці інтегрованої, проактивної моделі антикризового управління кадровим потенціалом підприємств. Для досягнення поставленої мети використано комплекс наукових методів дослідження: метод логічного узагальнення та систематизації (для уточнення понятійного апарату антикризового управління); статистичного аналізу (для оцінювання сучасного стану ринку праці та міграційних процесів); системний підхід (для формування цілісної моделі кадрової безпеки підприємства). У статті досліджено теоретичні та практичні засади антикризового управління кадровим потенціалом підприємств в умовах воєнної агресії та масштабної міграції. Визначено, що сучасна криза ринку праці має характер системної загрози економічній безпеці, що спричинена «подвійним шоком»: кількісним скороченням працездатного населення та глибоким структурним дисбалансом. Проаналізовано парадокс одночасного існування високого рівня безробіття та гострого дефіциту кваліфікованих кадрів. Обґрунтовано необхідність переходу від статичних моделей управління до проактивних стратегій, що базуються на цифровізації HR-процесів та інтеграції штучного інтелекту. Особливу увагу приділено залученню внутрішніх трудових резервів – внутрішньо переміщених осіб, ветеранів та осіб старших вікових груп. Доведено, що гармонізація вітчизняних трудових стандартів із нормами ЄС та впровадження гнучких форм зайнятості є критичними факторами забезпечення стійкості бізнесу. Розроблено рекомендації щодо мінімізації інформаційної асиметрії на ринку праці через використання державних цифрових платформ. The article is devoted to the substantiation of theoretical and methodological foundations and the development of practical recommendations for improving the crisis management of enterprises under the conditions of unprecedented migration of human capital caused by military actions and structural changes in the economy. The purpose of the article is to substantiate and develop an integrated, proactive model of anti-crisis management of the human resources potential of enterprises. To achieve the set goal, a complex of scientific research methods was used: the method of logical generalization and systematization (to clarify the conceptual apparatus of crisis management); statistical analysis (to assess the current state of the labor market and migration processes); and a systematic approach (to form a holistic model of the personnel security of the enterprise). The study investigates the theoretical and practical foundations of managing the human capital potential of enterprises under the conditions of military aggression and large-scale migration. It is determined that the current labor market crisis has the character of a systemic threat to economic security caused by a “dual shock”: a quantitative reduction of the working-age population and a profound structural imbalance. The paradox of the simultaneous existence of high unemployment rates and an acute shortage of qualified personnel is analyzed. The research justifies the necessity of transitioning from static management models to proactive strategies based on the digitalization of HR processes and the integration of Artificial Intelligence. Particular attention is paid to the involvement of internal labor reserves — internally displaced persons (IDPs), veterans, and older persons. The study emphasizes the mobilization of these groups through targeted reskilling and workplace adaptation. It is proved that the harmonization of domestic labor standards with EU norms and the implementation of flexible forms of employment (remote and part-time work) are critical factors for ensuring business sustainability and deterring further labor migration. Recommendations are formed to minimize information asymmetry in the labor market through the effective use of state digital platforms. The article concludes that investing in social inclusion and high labor standards is not only a social responsibility but a strategic competitive advantage for ensuring personnel resilience during the recovery period.