Роль мультимодальних перевезень у забезпеченні експорту України в умовах блокування морських портів

Abstract

Метою дослідження є обґрунтування ролі мультимодальних перевезень у забезпеченні стійкості експорту України за умов блокування морських портів. Методика дослідження включає системний аналіз статистики вантажообігу, порівняння стратегічних маршрутів та узагальнення даних функціонування «Українського коридору». Досліджено трансформацію експортних логістичних ланцюгів України в умовах обмеженого доступу до морських портів. Доведено, що мультимодальність трансформувалася у стратегічний механізм економічної стійкості. Практична цінність полягає у визначенні шляхів подолання інфраструктурних бар’єрів для зниження логістичних витрат на 15–25 %. The purpose of the research is to substantiate the strategic role of multimodal transportation in ensuring the resilience of Ukraine’s export supply chains under the systemic blockade of Black and Azov Sea ports. The research methodology is based on a comprehensive systematic analysis of official cargo turnover statistics, comparative assessment of three strategic export vectors (Baltic, Adriatic, and Danubian), and empirical generalization of operational data from the alternative “Ukrainian corridor” alongside the legal framework governing multimodality in Ukraine and the European Union. The study reveals that the forced reorientation of freight flows has fundamentally transformed multimodal logistics from a standard operational tool into a critical macroeconomic mechanism for national economic survival and export continuity. Through the integrated application of railway, road, and river transport, the research systematically identifies and classifies four key barrier categories: technical (gauge incompatibility between 1520 mm and 1435 mm standards), capacity-related (terminal bottlenecks), procedural (asynchronous customs and phytosanitary regulations), and security risks. It is empirically proven that the systematic development of cross-border transshipment hubs with dual-gauge tracks, strategic expansion of the inland “dry port” network in western and central Ukraine, and deep digital integration of all supply chain participants via IoT and blockchain technologies are indispensable for synchronizing national transport infrastructure with European TEN-T corridors. The practical value of the research lies in proposing targeted policy and investment measures to harmonize customs procedures, optimize terminal infrastructure development, and reduce specific transport costs by 15–25 percent in the medium term. Furthermore, the comparative route analysis demonstrates the Danubian corridor’s cost efficiency despite capacity constraints, while emphasizing the necessity of EU-Ukraine joint infrastructure funding to sustain long-term export volumes. These findings provide a robust scientific foundation for strategic logistics planning, enhance the global competitiveness of Ukrainian agro-industrial exports, and ensure reliable, transparent integration into international supply chains under martial law conditions.