Особливості мобінгу в системі професійних взаємовідносин

Abstract

В роботі аргументовано, що мобінг у сучасній науковій традиції функціонує як теоретичне поняття, яке інтегрує психологічні, організаційні та правові характеристики тривалого системного тиску в трудовому середовищі. Узгодження дефініцій у міждисциплінарному полі дозволяє розглядати мобінг не лише як форму колективної агресії, а як складний механізм руйнування професійної взаємодії, що ґрунтується на дисбалансі влади та нормативній деформації міжособистісних відносин. Чітке концептуальне окреслення цього явища створює необхідну методологічну основу для подальшого теоретичного узагальнення та практичної розробки стратегій профілактики й подолання деструктивних форм поведінки у трудових колективах. Проведений аналіз основних теоретико-методологічних підходів засвідчує, що мобінг у професійних взаємовідносинах розглядається як соціально-психологічний феномен, що формується під впливом індивідуально-психологічних, групових і організаційних чинників. Психологічний, соціально-психологічний, організаційно-психологічний та правовий підходи дозволяють комплексно вивчати механізми виникнення, прояви та наслідки мобінгу, а інтегративна перспектива підкреслює необхідність міждисциплінарного аналізу та формування ефективних стратегій профілактики і протидії цьому явищу. Обгрунтовано, що аналіз причин виникнення мобінгу у професійних взаємовідносинах свідчить, що це явище є результатом взаємодії індивідуально-психологічних, міжособистісних та соціально-організаційних чинників. The study substantiates that mobbing in contemporary scholarly discourse functions as a theoretical construct that integrates psychological, organizational, and legal characteristics of prolonged systemic pressure within the workplace environment. Harmonizing definitions across interdisciplinary fields allows mobbing to be considered not merely as a form of collective aggression, but as a complex mechanism of destroying professional interaction, grounded in power imbalance and normative deformation of interpersonal relations. A clear conceptual delineation of this phenomenon provides the necessary methodological basis for further theoretical generalization and for the practical development of strategies aimed at preventing and overcoming destructive forms of behavior in work collectives. The analysis of the main theoretical and methodological approaches demonstrates that mobbing in professional relations is viewed as a sociopsychological phenomenon shaped by individual-psychological, group-level, and organizational factors. Psychological, socio-psychological, organizational psychological, and legal approaches make it possible to comprehensively examine the mechanisms, manifestations, and consequences of mobbing, while the integrative perspective highlights the necessity of interdisciplinary analysis and the development of effective prevention and intervention strategies. It is argued that analysing the causes of mobbing in professional interactions shows that this phenomenon results from the interplay of individual-psychological, interpersonal, and socio-organizational factors.