Глобальні ланцюги доданої вартості та міжнародна нерівність в умовах нового етапу глобалізації

Abstract

Починаючи з 2009 р., світогосподарська система знаходиться у стані пошуку нової моделі глобалізації, і цей процес проявляється зокрема через стагнацію частки міжнародної торгівлі у світовому ВВП та різко негативну динаміку прямих іноземних інвестицій. Збільшення вартості робочої сили у Китаї та низці інших країн знижує привабливість цих географічних напрямів для офшорінгу виробництв, натомість внутрішні економічні проблеми та диспропорції у розвинених країнах призводять до зростання популярності ідей економічного націоналізму та протекціонізму. Пандемія COVID-19, повномасштабна збройна агресія РФ проти України, а також інші наявні та потенційні військові конфронтації – все це викрило вразливість світових ланцюгів постачань і вказало на необхідність локалізації завершених ланцюжків стратегічно важливих виробництв у межах національних кордонів.

Since 2009, the world economic system is in a state of searching for a new model of globalization, and this process is manifested in particular by the stagnation of the share of international trade in the world GDP and the sharply negative dynamics of foreign direct investments. The increase in the cost of labor in China and a number of other countries reduces the attractiveness of these geographical areas for the offshoring of production, on the other hand, internal economic problems and disparities in developed countries lead to an increase in the popularity of the ideas of economic nationalism and protectionism. The COVID-19 pandemic, the full-scale armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, as well as other existing and potential military confrontations - all this exposed the vulnerability of global supply chains and indicated the need to localize completed chains of strategically important production within national borders.