Особливості впливу війни на рівень тривожності та депресії у молоді

Abstract

У роботі досліджується вплив повномасштабної війни на рівень тривожності та депресії у молоді. Тривожно-депресивна симптоматика розглядається як багаторівневий феномен, що формується під впливом нейробіологічних, когнітивно-поведінкових, екзистенційно-смислових чинників. соціально-психологічних та Питання біопсихосоціальної моделі, розглянуто когнітивно-поведінкової психоаналітичного та екзистенційно-гуманістичного підходів в межах парадигми, У дослідженні використано тест BASIC Ph, шкалу депресії Бека (BDI), шкалу тривожності Спілбергера–Ханіна (STAI) та методику оцінки копінгстратегій Д. Амірхана. Обробка даних включала описову статистику, порівняльний та кореляційний аналіз із використанням коефіцієнта Пірсона. Результати виявили характерні зміни емоційного стану молоді та специфіку застосування копінг-стратегій у воєнних умовах. Доведено, що ефективні підходи до подолання тривожності й депресії мають нести не симптомоцентричний, а ресурсно-компетентнісний і смислотворчий характер, будуючись на інтеграції короткострокових стабілізуючих протоколів та довготривалих моделей розвитку резилієнтності, що сприяє відновленню життєздатності й адаптивності в умовах невизначеності. This study examines the impact of the full-scale war on anxiety and depression levels among young people. Anxiety-depressive symptoms are viewed as a multilayered phenomenon shaped by neurobiological, cognitive-behavioral, socialpsychological, and existential-meaning factors. The analysis is grounded in the biopsychosocial model, the cognitive-behavioral paradigm, psychoanalytic theory, and the existential-humanistic approach. The research utilizes the BASIC Ph model, the Beck Depression Inventory (BDI), the Spielberger–Hanin State-Trait Anxiety Inventory (STAI), and D. Amirkhan’s Coping Strategy Indicator. Data processing included descriptive statistics, comparative analysis, and Pearson’s correlation coefficient. The results reveal significant changes in the emotional state of young people and specific patterns of coping strategies in wartime conditions. The findings confirm that effective approaches to overcoming anxiety and depression should be resource- and competence-oriented and meaning-centered, integrating short-term stabilizing techniques with long-term resilience-building practices. Such an approach promotes restoration of vitality, adaptability, and future-oriented functioning under conditions of chronic uncertainty.