Діалектика раціональності та економічної ефективності: проблеми, здобутки, можливі шляхи вирішення

Abstract

Метою статті є дослідження сучасного стану діалектики раціональності та економічної ефективності. Уточнено зміст ключових цінностей європейської культури, без опори на яку особистість не може плідно мислити, пізнавати та діяти. Це стосується будь-якої галузі діяльності: економічної, соціальної, політичної тощо. Доведено, що в економічній галузі, раціональність, зазвичай, характеризується вмінням організувати виробничий процес. Вона вимірюється у витратах, необхідних для випуску одиниці продукції. Проілюстровано, що економічна система вважається раціональною, якщо вона функціонує з мінімально можливими затратами енергії та інших ресурсів, діє за апробованою програмою, в якій детально визначено, що, де, коли і як необхідно робити. Результати дослідження показали, що раціональність і ефективність в економічній діяльності, зазвичай, діалектично взаємопов’язані та цей зв’язок має суперечливий характер: вимоги до зростання ефективності виробництва постійно випереджають можливості до змін більш консервативної раціональної структури системи, що й породжує суперечність між ними. Доведено – досягти збігу в часі оптимального рівня функціонування економічної системи і в раціональному плані, і в плані забезпечення її належної ефективності, причому на довгострокову перспективу, проблематично. Запропоновано концептуальний підхід до подальших досліджень проблем, сутністю якого є не ігнорування місця і ролі класичної раціональності в сучасній історії європейської науки і філософії, а, навпаки, більш ретельний пошук і використання усього позитивного, що дав цей тип раціональності для розвитку економічної науки, фундаментальне вивчення ще невідомого його надбання і глибоке осмислення його – все це повинно залишатися одним із пріоритетних напрямів наукових і філософських досліджень.

The aim of article is to investigate the modern state of dialectic rationality and economic efficiency. The content of European culture key values without relying on which a person cannot think, learn and act fruitfully, are clarified. This applies to any field of activity: economic, social, political, etc. It is proved that in the economics sphere, rationality is usually characterized by the ability to organize the production process. She is measured by the expenditures required for manufacturing of production unit. It is illustrated that an economic system is considered rational if it operates with the lowest possible expenditure of energy and other resources, and operates on an approved program. The research results showed that rationality and efficiency in economic activity are usually dialectically interconnected and this relationship is contradictory: requirements for production efficiency increasing are constantly ahead of the possibilities for changes in a more conservative rational structure of the system, which raises the contradiction between them. It is proved that it is problematic to achieve a coincidence in time of the optimal level of functioning of the economic system both in a rational plan and in terms of its proper efficiency ensuring, and in the long term. A conceptual approach to the problems further research is proposed, the essence of which is not ignoring the place and role of classical rationality in the modern history of European science and philosophy, but, on the contrary, a more thorough search and use of all the positive that this type of rationality gave for the development of economic science, a fundamental study it’s still unknown heritage and deep understanding of it – all this should remain one of the priority directions of scientific and philosophical research.