Генезис та вектори розвитку соціальної роботи: міжнародний досвід

Abstract

У статті здійснено комплексний історико-ретроспективний аналіз передумов становлення, генезису та ключових векторів розвитку соціальної роботи як професійної діяльності та наукової дисципліни на межі ХІХ–ХХ століть. Досліджено соціокультурні виклики епохи стрімкого індустріального поступу й урбанізації в країнах Європи та США, що зумовили руйнування традиційних суспільних зв’язків і катастрофічне зростання маргінальних та вразливих верств населення. Проаналізовано ідеологічне протистояння та специфіку паралельного розвитку двох провідних інтелектуальних рухів у США – благодійних організацій (на зразок Товариства організованої благодійності) та гільдій поселенців (сусідів), які заклали підвалини сучасної методології надання допомоги бідним, ведення опіки та соціального маневрування. Висвітлено роль Американської Асоціації соціальних наук у координації волонтерських рухів і Рад благодійності штатiв, а також процес трансформації добровільної філантропії у «наукову філантропію» з гарантованим заробітком і спеціалізованою підготовкою кадрів. Особливу увагу приділено гендерному аспекту залучення освічених жінок до цієї сфери як інструменту здобуття ними економічної незалежності. The article provides a comprehensive historical, retrospective analysis of the prerequisites, genesis, and key development vectors of social work as a professional activity and scientific discipline at the turn of the 19th and 20th centuries. The study examines the sociocultural challenges of rapid industrial progress and urbanization in European countries and the United States, which fractured traditional social bonds and led to a catastrophic increase in marginalized and vulnerable populations. The paper analyzes the ideological friction and parallel evolution of two dominant intellectual movements in the US – charitable organizations (modeled after the Society for Organizing Charitable Relief) and neighborhood settlement guilds, which established the foundations of modern methodology for poverty relief, guardianship, and social maneuvering. Furthermore, it highlights the role of the American Social Science Association in coordinating volunteer movements and State Boards of Charities, alongside the structural transformation of voluntary philanthropy into «scientific philanthropy» with guaranteed earnings and specialized training. Particular attention is paid to the gender dimension, noting how the inclusion of educated women in social work served as a vehicle for their economic independence and elevated social status.