Інтегрований підхід до оцінювання якості фінансової звітності та аудиту в контексті впровадження МСФЗ 18

Abstract

У статті обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу до оцінювання якості фінансової звітності та аудиту в умовах імплементації МСФЗ 18. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності застосування комплексного (інтегрованого) підходу до оцінювання якості фінансової звітності в умовах застосування МСФЗ 18 в її кореляції з якістю аудиту, що дозволить нівелювати розрив між формальною відповідністю стандартам та реальною економічною корисністю інформації для користувачів фінансової звітності. Доведено, що встановлення зв’язку між цими категоріями вимагає врахування чотирьох складових: якості у ретроспективному аспекті, у прогностичному контексті, якості професійного судження та ефективної комунікації. Визначено роль МСФЗ 18 у підсиленні прогностичної якості звітності, оскільки запровадження чітких норм зі структурування доходів і витрат та подання показника «операційний прибуток» створює базу для прогнозування. Обґрунтовано розширення об’єкта аудиту через включення управлінських показників ефективності і визначено, що відповідна вимога МСФЗ 18 перетворює професійне судження аудитора на ключовий фільтр для запобігання маніпулятивним викривленням. The article substantiates the expediency of applying an integrated approach to assessing the quality of financial reporting and auditing in the context of IFRS 18 implementation. The purpose of the article is to justify the feasibility of applying a comprehensive (integrated) approach to assessing the quality of financial reporting in the context of applying IFRS 18 in its correlation with audit quality, which will allow to bridge the gap between formal compliance with standards and the real economic usefulness of information for users of financial reporting. It is proven that establishing a connection between these categories requires taking into account four main components: retrospective, predictive, professional judgment, and communication. This allows to bridge the gap between formal compliance with standards and the actual economic usefulness of information for stakeholders. A cyclical model of financial information usefulness formation as a key component of its qualitative characteristics under IFRS 18 implementation has been developed. The role of IFRS 18 in the context of enhancing the predictive quality of reporting has been identified, as the introduction of clear rules for structuring income and expenses and the mandatory presentation of the “operating profit” indicator creates a stable basis for forecasting. For auditing, this means a shift in focus from checking mathematical accuracy to verifying the correctness of the classification of items, taking into account the business model of the entity, which directly affects the quality of users' forecasts. The expansion of the audit scope through the inclusion of management performance indicators is justified, and it is determined that the requirement of IFRS 18 to disclose and reconcile indicators that are not standardized by IFRS transforms the auditor's professional judgment into a key filter for preventing manipulative distortions. The quality of the audit is now expressed in the ability to confirm the neutrality and objectivity of the relevant data. The communication potential of IFRS 18 has been revealed, thanks to which the quality of financial reporting is determined not by the volume of notes, but by the effectiveness of information disaggregation. In this context, the audit should ensure the confirmation of data, taking into account its transparency and proper presentation, helping users to separate essential information from redundant data, which is critical for making decisions.