Розвиток суб’єктів агробізнесу в Україні: теоретичні та практичні аспекти

Abstract

У статті досліджено теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку та структурно-функціональної трансформації суб’єктів агробізнесу України. Актуальність дослідження зумовлена стратегічною роллю аграрного сектору як гаранта продовольчої безпеки та ключового джерела бюджетних надходжень, що набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни. Інформаційну базу дослідження сформовано із праць вітчизняних та зарубіжних науковців, даних Державної служби статистики України. При проведенні дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи: метод узагальнення, системного аналізу, порівняння, динаміки. Проведене дослідження дозволило переосмислити категорію «суб’єкт» агробізнесу та запропонувати розглядати суб’єкта не тільки як виробника сільськогосподарської продукції, але й як динамічну підприємницьку одиницю (від фермера до агрохолдингу) з високим ступенем адаптивності до невизначеності в сучасних умовах. Обґрунтовано, що суб’єкти агробізнесу виконують такі нетипові функції: логістика, енергонезалежність, соціальне забезпечення і, таким чином, трансформуються у багатофункціональні господарства. Проаналізовано динаміку розвитку агробізнесу України за період 2015–2024 рр., виявлено тенденцію щодо скорочення кількості аграрних підприємств, причинами якої є окупація українських територій, логістична блокада портів, дефіцит кадрів, зниження купівельної спроможності підприємств та населення та ін. Проаналізовано структуру агробізнесу та наголошено на необхідності синергії між малим та великим агробізнесом для подолання технологічних обмежень. На основі статистичних індикаторів (ВВП, індекси цін) доведено, що незважаючи на існуючі тенденції щодо зниження показників у 2022 році, галузь демонструє здатність до відновлення завдяки адаптації та цифровізації. На основі проведеного дослідження автори дійшли висновку, що повоєнне відновлення України має орієнтуватися на створення ланцюгів доданої вартості, автономність, впровадження новітніх технологій та відповідність стандартам ЄС. The article investigates the theoretical, methodological and practical aspects of the development and structural and functional transformation of agribusiness entities in Ukraine. The relevance of the study is determined by the strategic role of the agricultural sector as a guarantor of food security and a key source of budget revenues, which is particularly important in the context of full-scale war. The information base of the study is formed from the works of domestic and foreign scientists and data from the State Statistics Service of Ukraine. The following research methods were used in writing the article: generalization, systematic analysis, comparison, and dynamics. The study allowed us to rethink the category of «subject» of agribusiness and propose to consider the subject not only as a producer of agricultural products, but also as a dynamic entrepreneurial unit (from a farmer to an agricultural holding) with a high degree of adaptability to uncertainty in modern conditions. It is substantiated that agribusiness entities perform atypical functions such as logistics, energy independence, social security, and thus transform into multifunctional farms. The article analyses the dynamics of agribusiness development in Ukraine for the period 2015–2024 and reveals a trend towards a reduction in the number of agricultural enterprises. The reasons for this trend are the occupation of Ukrainian territories, the logistical blockade of ports, staff shortages, and a decline in the purchasing power of businesses and the population. The structure of agribusiness has been analyzed, and the need for synergy between small and large agribusinesses to overcome technological limitations has been emphasized. Based on statistical indicators (GDP, price indices), it has been proven that despite the existing downward trends in 2022, the industry is demonstrating its ability to recover through adaptation and digitalization. It is emphasized that Ukraineʼs post-war recovery should focus on creating value chains, autonomy, introducing the latest technologies and complying with EU standards.