Сучасні підходи до оцінки конкурентного середовища банківського сектору

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питань оцінки конкурентного середовища банківського сектору. При проведенні наукового дослідження були використані методи аналізу, синтезу, узагальнення та застосовано системний підхід. Базуючись на наукових розробках було визначено, що існує два основних підходи для оцінки конкурентного середовища: структурний та неструктурний. Структурний підхід базується на показниках, що характеризують структуру галузевого ринку. Цей підхід передбачає розрахунок коефіцієнтів концентрації ринку (CR-3, CR-5, CR-10), індексу Херфіндаля-Хіршмана, коефіцієнта Джині тощо. Однак структурний підхід має низку недоліків. Розв’язати ці недоліки дозволяє застосування неструктурного підходу. Неструктурний підхід дозволяє оцінити рівень конкуренції на ринку на основі поведінки учасників ринку та цілого ряду інших факторів. Серед зазначених моделей оптимальною є модель «Panzara Rosse», зважаючи на відкритий доступ до досліджуваних даних. Результати розрахунків CR-3, CR-5, CR-10 демонструють, що банківська галузь України є висококонцентрованою. Проте значення індексу ННІ за показниками «капітал» та «депозити» свідчить про помірну концентрацію. Значення коефіцієнта Джині свідчить про високу нерівномірність розподілу часток за окремими показниками серед банків. Результати моделювання оцінки конкурентного середовища на банківському ринку України свідчать, що станом на 01.01.2024 ринок мав ознаки монополістичної конкуренції. Показники Н-статистики за 2023 рр. демонструють найбільшу позитивну залежність рентабельності від такого нецінового чинника як обсягів операцій із борговими цінними паперами, зокрема ОВДП. З метою досягнення конкурентних переваг банкам необхідно диверсифікувати джерела отримання доходу, створювати інноваційні сервіси та бізнес-процеси. Результати оцінки конкурентного середовища банківського сектору мають брати до уваги й органи банківського нагляду, щоби забезпечити його стійкість в умовах широко масштабної війни The article is devoted to the study of issues of assessing the competitive environment of the banking sector. When conducting a scientific study, methods of analysis, synthesis, generalization were used and a systematic approach was applied. Based on scientific developments, it was determined that there are two main approaches to assessing the competitive environment: structural and non-structural. The structural approach is based on indicators that characterize the structure of the industry market. This approach involves the calculation of market concentration coefficients (CR-3, CR-5, CR-10), the Herfindahl-Hirschman index, the Gini coefficient, etc. However, the structural approach has a number of shortcomings. The use of a non-structural approach allows you to solve these shortcomings. The non structural approach allows you to assess the level of competition in the market based on the behavior of market participants and a number of other factors. Among these models, the “Panzara Rosse” model is optimal, given the open access to the data under study. The results of calculations CR-3, CR-5, CR-10 demonstrate that the banking industry of Ukraine is highly concentrated. However, the value of the ННI index for the indicators "capital" and "deposits" indicates moderate concentration. The calculation of the Gini coefficient indicates a high uneven distribution of the specific weight of deposits, profit and capital among banks. The results of modeling the assessment of the competitive environment in the banking market of Ukraine indicate that as of 01.01.2024 the market had signs of monopolistic competition. The indicators of H-statistics for 2023 demonstrate the greatest positive dependence of profitability on such a non-price factor as the volume of transactions with debt securities, in particular domestic government bonds of Ukraine. In order to achieve competitive advantages, banks need to diversify sources of income, create innovative services and business processes. The results of the assessment of the competitive environment of the banking sector should also be taken into account by banking supervisory authorities to ensure its stability in the event of a large-scale war.