Фінансовий контролінг як інструмент забезпечення стратегічної стійкоcті підприємства в умовах невизначеності

Abstract

У сучасних умовах глобальної турбулентності та високої волатильності ринків традиційні моделі фінансового управління втрачають ефективність. Потреба у трансформації фінансового контролінгу з ретроспективного інструменту контролю у динамічну систему забезпечення стратегічної стійкості стає критичною для виживання підприємств. Обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка універсальної моделі фінансового контролінгу як інтелектуального інструменту забезпечення життєздатності та адаптивності підприємства в умовах екстремальної невизначеності. Дослідження базується на синтезі теорії контролінгу, концепції стратегічного менеджменту та методів предиктивної аналітики. Розроблено універсальну модель фінансового контролінгу, що базується на трирівневій ієрархії реагування на загрози: абсорбція, адаптація та трансформація. Запропоновано методику кількісної оцінки стійкості через впровадження коефіцієнту стратегічної адаптивності, який враховує обсяг мобільного капіталу та швидкість реакції системи. Обґрунтовано роль штучного інтелекту у функціонуванні системи «раннього попередження» для ідентифікації «слабких сигналів» у неструктурованих масивах даних. Впровадження запропонованої моделі дозволяє підприємствам скоротити часовий лаг реакції на кризи та забезпечити збереження цільових параметрів вартості бізнесу в умовах невизначеності. Under the conditions of global turbulence and high market volatility, traditional financial management models are losing their effectiveness. The transformation of financial controlling from a retrospective control tool into a dynamic system for ensuring strategic resilience is becoming critical for enterprise survival. The purpose of the article is to substantiate theoretical and methodological principles and develop a universal model of financial controlling as an intellectual tool for ensuring the viability and adaptability of an enterprise in the face of extreme uncertainty. The study is based on a synthesis of controlling theory, strategic management concepts, and predictive analytics. Scenario modeling, mathematical formalization of adaptability indicators, and a systematic approach to management architecture were used. A universal model of financial controlling has been developed, based on a three-level hierarchy of response to threats: absorption (liquidity protection), adaptation (flexible resource maneuvering), and transformation (strategic renewal of the business model). A methodology for quantitative assessment of resilience is proposed through the introduction of the Strategic Adaptability Coefficient (Ksa), which considers the volume of mobile capital and system response speed. The role of artificial intelligence in the “early warning system” for identifying “weak signals” in unstructured data sets is substantiated. For the first time, the concept of a layered architecture of resilience controlling has been formalized, allowing for the differentiation of management tools depending on the depth of external shocks and the integration of cognitive technologies into financial decision-making. Implementation of the proposed model allows enterprises to reduce the time lag in crisis response and ensure the preservation of target business value parameters under conditions of uncertainty.