Фінансова звітність бюджетних установ як інструмент державного контролю: від НП(С)БОДС до МСФЗ (IPSAS)

Abstract

Стаття присвячена аналізу фінансової звітності бюджетних установ як інструменту державного контролю, з акцентом на перехід від Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С) БОДС) до Міжнародних стандартів фінансової звітності для публічного сектору (IPSAS). У роботі розглядаються теоретичні засади та міжнародний досвід застосування IPSAS у публічному секторі, проведено порівняльний аналіз НП(С) БОДС та IPSAS щодо прозорості та верифікаційності даних. Окремо висвітлено особливості національних стандартів обліку в державному секторі України, ролі фінансової звітності в системі державного фінансового контролю, а також інституційні та нормативні бар’єри імплементації IPSAS. Розроблено систему показників оцінки впливу стандартів звітності на якість державного фінансового контролю. На основі аналізу розроблено модель поетапного впровадження IPSAS у бюджетних установах України. The article examines the financial reporting of budgetary institutions as a key instrument for ensuring effective state f inancial control in the context of ongoing reforms in the public sector accounting system of Ukraine. Special attention is given to the relevance of the transition from the National Public Sector Accounting Standards (NPSAS) to the International Public Sector Accounting Standards (IPSAS), driven by the need for transparency, reliability, and comparability of financial information. The paper provides a theoretical justification for the role of financial reporting as a component of the informational support system for state control over the use of budgetary resources. The authors conduct a comparative analysis of the provisions of NPSAS and IPSAS in terms of the completeness of financial disclosures, the existence of data verification mechanisms, the transparency of the reporting process, the consistency of accounting approaches, and compliance with the principles of sound management of public resources. It is demonstrated that IPSAS, unlike national standards, ensure a higher level of reporting transparency tailored to the needs of a broad range of users, including international financial institutions, state audit bodies, and the general public. The study identifies institutional and regulatory barriers that complicate the transition to IPSAS, such as fragmented regulatory support, a shortage of specialists in international reporting, the absence of adequate IT infrastructure, and the low level of financial autonomy of certain budgetary institutions. Based on the research findings, the authors propose a custom system of indicators for assessing the impact of reporting standards on the quality of state financial control. This system encompasses criteria such as timeliness, accuracy, completeness, comparability, accessibility, and verifiability of financial data. The uniqueness of the proposed system lies in its ability not only to reflect the level of compliance of reporting with key requirements, but also to identify critical risk areas that require regulatory or organizational improvement. Furthermore, the system is designed to introduce mechanisms for internal monitoring of reporting quality within budgetary institutions. Based on the conducted analysis, a model for the phased implementation of IPSAS in Ukrainian budgetary institutions has been developed.