Інноваційні підходи до використання краєзнавчих ресурсів у розробці та просуванні туристичних подорожей

Abstract

У статті висвітлено роль краєзнавчих ресурсів як стратегічної основи формування конкурентоспроможного туристичного продукту та обґрунтовано підходи до їх інтеграції у практику туристичного проєктування. Метою дослідження є теоретичне й методичне обґрунтування інноваційних підходів до використання таких ресурсів у розробці та просуванні туристичних подорожей. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному аналізі наукових джерел, узагальненні сучасних практик у сфері туризму та застосуванні елементів порівняльного й системного підходів. У результаті доведено, що поєднання історико-культурних, природних і нематеріальних локальних ресурсів із сучасними інструментами просування – зокрема цифровим маркетингом, сторітелінгом, гейміфікацією та інфлюенсер маркетингом – забезпечує створення унікального туристичного досвіду та формує сталий позитивний імідж дестинацій. Практична значущість дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо системної інвентаризації локальних активів, активного залучення громад, розвитку цифрових платформ і тематизації маршрутів. Запропоновані підходи дають змогу проєктувати туристичні продукти нового покоління, орієнтовані на збереження культурної ідентичності та забезпечення сталого розвитку регіонів. The article elucidates the role of place-based resources as a strategic foundation for developing a competitive and sustainable tourism product and substantiates conceptual and practical approaches to integrating local historical, cultural, natural, and intangible assets into tourism project design. The purpose of the study is to substantiate and systematize innovative approaches to the use of local history resources in the development and promotion of tourist travel, with the aim of creating a competitive, authentic, and audience-oriented tourism product. The relevance of the research is driven by the growing global demand for authentic, emotionally engaging, and culturally meaningful visitor experiences, alongside the need to strengthen the identity and attractiveness of regional destinations in an increasingly standardized market. Methodologically, the study relies on an interdisciplinary analysis of academic sources, a synthesis of contemporary tourism practices, and the application of comparative and systems approaches. Particular attention is devoted to the interpretation and thematization of regional heritage, as well as to innovative communication tools – digital marketing, visual storytelling, gamification, augmented reality, and influencer marketing – that expand the visibility of local destinations, deepen emotional engagement, and support the creation of personalized experiences aligned with the expectations of modern travelers. The findings demonstrate that a strategic combination of place-based resources and contemporary promotional technologies provides a robust platform for designing next-generation tourism products that yield market advantages while contributing to the preservation of cultural identity and the socio-economic revitalization of regions. The practical value of the study lies in recommendations for the systematic inventory and evaluation of local tourism assets, the active involvement of communities in destination governance and co-creation, the deployment of digital platforms for discovery and trip planning, and the alignment of tourism planning with educational and cultural policy frameworks. Implementing these recommendations enables a holistic and ethically responsible approach to tourism development that integrates cultural preservation with regional sustainability, mitigates the risks of over-standardization and overtourism, and ensures that the benefits of visitor flows are distributed fairly among local stakeholders.