Ефективність програмно-цільового управління розвитком освітньої сфери на муніципальному рівні

Abstract

У статті досліджено теоретико-методологічні та прикладні аспекти підвищення ефективності програмно-цільового методу управління розвитком освітньої сфери на муніципальному рівні в умовах децентралізації владних повноважень в Україні. На прикладі Одеської міської територіальної громади та Департаменту освіти та науки Одеської міської ради проаналізовано специфіку переходу від застарілого постатейного фінансування до стратегічно орієнтованого моделювання витрат місцевого бюджету, де ключовим критерієм успіху стає кінцевий соціальний результат і рівень задоволеності мешканців якістю публічних послуг. Особливу увагу приділено трансформації критеріїв управлінської діяльності в умовах воєнного стану, що зумовило швидку адаптацію програм під імперативи безпекоцентричного менеджменту (модернізація укриттів-хабів, забезпечення асинхронного та гнучкого змішаного навчання). Розглянуто роль цифровізації та інструментів електронного урядування як засобів дата-центричного менеджменту, а також окреслено деструктивні чинники (нормативна розмитість і дублювання завдань), які гальмують інституційне розгортання цифрових платформ в освітньому секторі. Обґрунтовано важливість постійного підвищення кваліфікації кадрів і розвитку соціального партнерства для подолання управлінської інертності на місцях. The article examines the theoretical, methodological, and practical aspects of increasing the effectiveness of the program-target method of managing the development of the educational sphere at the municipal level amidst the decentralization of power in Ukraine. Using the example of the Odesa city territorial community and the Department of Education and Science of the Odesa City Council, the paper analyzes the specifics of transitioning from outdated line-item budgeting to strategically oriented expenditure modeling of the local budget, where the ultimate social impact and the level of citizens’ satisfaction with public services serve as the primary criteria of success. Special attention is paid to the transformation of management criteria under martial law, which necessitated the rapid adaptation of local programs to the imperatives of security-centered management (modernization of shelter-hubs, ensuring asynchronous and flexible blended learning). The role of digitalization and e-governance tools as means of data-centric management is analyzed, and the destructive factors (regulatory ambiguity and duplication of tasks) that hinder the institutional deployment of digital platforms in the educational sector are outlined. The study substantiates the importance of continuous professional development for civil servants and the expansion of social partnerships to overcome local managerial inertia.