Вплив факторів бою на психологічне здоров’я військовослужбовців у російсько-українській війні

dc.contributor.authorФедоренко, Ю.А.
dc.contributor.authorСтасюк, В.В.
dc.contributor.authorFedorenko, Yu.
dc.contributor.authorStasuk, V.
dc.date.accessioned2026-09-14T20:32:17Z
dc.date.issued2025
dc.description.abstractУ статті представлено поглиблений аналіз впливу психотравмувальних чинників бойового середовища на психологічне здоров’я українських військовослужбовців в умовах повномасштабної російсько-української війни. Обґрунтовано, що сучасний характер бойових дій, який вирізняється високою інтенсивністю, тривалістю та технологічністю, створює безпрецедентне навантаження на морально-психологічну стійкість особового складу. На основі аналізу наукових джерел та «Стандарту індивідуальної психологічної підготовки військовослужбовців ЗСУ» доведено, що бойовий стрес є універсальним та неминучим феноменом для кожного учасника бойових дій. У роботі запропоновано детальну класифікацію бойових стресорів, які поділено на дві ключові групи. Перша група специфічних стресорів містить фактори прямої загрози життю та здоров’ю: участь у боєзіткненнях, артилерійські обстріли, спостереження за загибеллю побратимів, отримання поранень та контузій, а також травматичний досвід полону й тортур. Наголошено, що ці чинники здатні викликати гострі стресові реакції та в довгостроковій перспективі призводити до розвитку посттравматичного стресового розладу. Друга група неспецифічних стресорів охоплює фактори, що мають кумулятивний, виснажливий ефект: тривала психоемоційна напруга, хронічне недосипання, фізичне виснаження, соціальна ізоляція, розлука з рідними, міжособистісні конфлікти та втрата довіри до командування. Ці чинники поступово підривають психологічні ресурси та можуть призводити до емоційного вигорання, депресивних станів і тривожних розладів. У статті детально розглянуто прояви бойового стресу на трьох рівнях: фізіологічному (порушення сну, вегетативні розлади), психологічному (тривожність, апатія, емоційна нестабільність) та поведінковому (агресивність, соціальна замкненість). Підкреслено, що ступінь впливу стресогенних факторів є індивідуальним і залежить від особистісних рис (зокрема, акцентуації характеру), рівня психологічної підготовленості та наявності захисних факторів, як-от висока мотивація, соціальна підтримка та згуртованість підрозділу. Робота узагальнює, що ефективне протистояння наслідкам бойового стресу вимагає впровадження комплексної системи психологічної підтримки, що містить підготовку, оперативне втручання та довготривалу реабілітацію, що є стратегічним завданням для збереження боєздатності нації. The article presents an in-depth analysis of the impact of psychotraumatic factors of the combat environment on the psychological health of Ukrainian military personnel in the context of the full-scale Russian-Ukrainian war. It is argued that the modern nature of combat operations, which is characterised by high intensity, duration and technological sophistication, places an unprecedented strain on the moral and psychological resilience of personnel. Based on an analysis of scientific sources and the ‘Standard for Individual Psychological Training of Armed Forces Personnel,’ it is proven that combat stress is a universal and inevitable phenomenon for every participant in combat operations. The paper proposes a detailed classification of combat stressors, which are divided into two key groups. The first group of specific stressors includes factors that pose a direct threat to life and health: participation in combat, artillery shelling, witnessing the death of comrades, receiving wounds and concussions, as well as the traumatic experience of captivity and torture. It is emphasised that these factors can cause acute stress reactions and, in the long term, lead to the development of post-traumatic stress disorder (PTSD). The second group of non-specific stressors includes factors that have a cumulative, debilitating effect: prolonged psychological stress, chronic sleep deprivation, physical exhaustion, social isolation, separation from loved ones, interpersonal conflicts, and loss of trust in leadership. These factors gradually undermine psychological resources and can lead to emotional burnout, depression, and anxiety disorders.
dc.identifier.citationФедоренко Ю. А. Вплив факторів бою на психологічне здоров’я військовослужбовців у російсько-українській війні / Ю. А. Федоренко, В. В. Стасюк // Ментальне здоров'я. – 2025. – Вип. 3. – С. 123-127.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.21
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0009-0008-4705-2496
dc.identifier.orcidhttps://orcid.org/0000-0002-7943-8456
dc.identifier.urihttps://dspace.oneu.edu.ua/handle/123456789/21596
dc.language.isouk
dc.publisherОдеський національний економічний університет
dc.subjectбойовий стрес
dc.subjectпсихотравмувальні чинники
dc.subjectпсихологічне здоров’я
dc.subjectвійськовослужбовці
dc.subjectросійсько-українська війна
dc.subjectпосттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
dc.subjectспецифічні стресори
dc.subjectнеспецифічні стресори
dc.subjectпсихологічна підтримка
dc.subjectбойова активність
dc.subjectcombat stress
dc.subjectpsychotraumatic factors
dc.subjectpsychological health
dc.subjectmilitary personnel
dc.subjectRussian-Ukrainian war
dc.subjectpost-traumatic stress disorder (PTSD)
dc.subjectspecific stressors
dc.subjectnon-specific stressors
dc.subjectpsychological support
dc.subjectcombat activity
dc.subject.udc159.944.4:355-057.36 (477)
dc.titleВплив факторів бою на психологічне здоров’я військовослужбовців у російсько-українській війні
dc.title.alternativeThe impact of combat factors on the psychological health of military personnel in the russian-Ukrainian war
dc.typeArticle

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
123-127.pdf
Розмір:
368.83 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: