Дисоціативні розлади у військовополонених: рівні та методи психологічних втручань

Abstract

Дисоціативні розлади, які виникають у відповідь на важкі травматичні події, що можуть супроводжувати бойові дії та умови полону, є серйозною проблемою для військовополонених після звільнення. Тривалий стрес, фізичне та психологічне насильство, ізоляція та загроза життю значно підвищують ризик розвитку дисоціативних симптомів. Дослідження рівнів і методів психологічного втручання є досить важливим для розробки найбільш ефективних програм реабілітації та підтримки військовополонених, які можуть сприяти покращенню їх психічного здоров’я та якості життя. Мета статті – вивчити прояви дисоціативних розладів у військовополонених та визначити найбільш ефективні рівні та методи психологічного втручання для їх лікування, реабілітації та подальшої адаптації в суспільстві. Дослідження підтверджує, що дисоціативні розлади є широко поширеним наслідком тривалого ув’язнення та важких травматичних подій, пов’язаних із бойовими діями. Проведені дослідження показали високий рівень проявів дисоціативних розладів у військовополонених, як-от: амнезія,деперсоналізація та роздвоєння свідомості. Крім того, військовополонені, які пережили більш важкі форми травматичного досвіду (фізичне чи психологічне насильство), демонструють набагато вищий рівень дисоціації та посттравматичних симптомів. Оцінка ефективності психологічної інверсії показує, що комплексні методи, які передбачають когнітивно-поведінкову терапію, методи стабілізації та підтримку на різних етапах реабілітації, є найбільш ефективними для зменшення симптомів дисоціації та покращення психоемоційного стану військовополонених. Комплексний і послідовний підхід до організації психологічних впливів на різних рівнях (індивідуальний, груповий) значно зменшує негативні прояви дисоціації та суттєво покращує адаптацію військовополонених після звільнення з полону. Впровадження таких методів лікування є невід’ємною частиною реабілітаційних програм для цієї групи постраждалих. Dissociative disorders pose a serious problem for captives, as they appear in response to severe traumatic events, which can accompany combat and captivity conditions. Prolonged stress, physical and psychological violence, isolation and threat to life significantly increase the risk of development dissociative symptoms. Studies of levels and methods of psychological intervention is important for development of effective rehabilitation and support programs for prisoners of war, which can contribute to improvement of their mental health and life quality.Aim of the article – study the manifestations of dissociative disorders in prisoners of war and determine the effective levels and methods of psychological intervention for their treatment and rehabilitation. Study confirms, that dissociative disorders are widespread consequence of prolonged imprisonment and severe traumatic events, related to combat. Conducted studies showed high level of dissociative disorders in prisoners of war, such as amnesia, depersonalization and split consciousness. Also, prisoners of war, who survived more severe forms of traumatic experience (physical or psychological violence), show higher level of dissociation and post-traumatical symptoms. Evaluation of psychological invervention effectiveness shows , that complex methods, which include cognitive-behavioral therapy, stabilization techniques and support on different stages of rehabilitation, are the most effective for reducing od symptoms of dissociation and improvement of psychoemotional state of prisoners of war.Complex approach to psychological inverventions on different levels (individual, group), significantly reduces manifestations of dissociation and improves adaptation of prisoners of war after release. Implementation of such treatment methods are inseparable part of rehabilitation programs for this group of victims.