Соціально-орієнтовані стартапи в Україні та світі: тенденції і складнощі реалізації

Abstract

В умовах глобалізації, цифровізації та посилення соціальних викликів зростає роль соціально-орієнтованих стартапів як інноваційного інструменту забезпечення сталого розвитку. Такі стартапи поєднують підприємницьку діяльність з вирішенням соціально значущих проблем, утворюючи гібридні організаційні моделі. Метою даного дослідження є визначення та систематизація ключових тенденцій розвитку соціально-орієнтованих стартапів в Україні та світі, їх місця в екосистемі креативного підприємництва, моделей їх реалізації а також виявлення основних бар'єрів їх функціонування. У дослідженні застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: аналіз і синтез для систематизації наукових джерел і практичних кейсів; індукцію та дедукцію для формування узагальнень; порівняльний метод — для виявлення подібностей і відмінностей між національними та міжнародними практиками; класифікацію — для типологізації моделей соціальних стартапів; графічні методи — для візуалізації емпіричних даних; а також елементи контент-аналізу звітів міжнародних організацій. У роботі визначено ключові моделі соціально-орієнтованих стартапів, окреслено їхню роль у досягненні Цілей сталого розвитку ООН, проаналізовано динаміку розвитку екосистеми соціального підприємництва. Обґрунтовано, що, попри позитивну динаміку, соціальні стартапи зіштовхуються з низкою бар’єрів — інституційного, фінансового, нормативного та кадрового характеру. Виявлено, що для активізації розвитку цього сегменту необхідне впровадження комплексної політики, спрямованої на інституціоналізацію соціального підприємництва, розбудову інфраструктури підтримки, удосконалення фінансових механізмів та стимулювання інклюзивних інновацій. Актуальність дослідження обумовлена зростанням уваги до імпакт-інвестування, активізацією молодіжного підприємництва, а також трансформацією державної політики підтримки інновацій, зокрема в Україні в умовах воєнного часу. In the context of globalization, digitalization, and growing social challenges, socially-oriented startups are gaining prominence as an innovative tool for ensuring sustainable development. These startups combine entrepreneurial activity with the resolution of socially significant issues, forming hybrid organizational models. The aim of this study is to identify and systematize the key trends in the development of socially-oriented startups in Ukraine and globally, their role within the creative entrepreneurship ecosystem, models of their implementation, as well as to identify the main barriers to their functioning. The research employs general scientific and specific methods: analysis and synthesis for the systematization of academic sources and practical cases; induction and deduction for the formulation of generalizations; the comparative method to identify similarities and differences between national and international practices; classification to typologize models of social startups; graphical methods to visualize empirical data; as well as elements of content analysis of reports by international organizations. The study identifies key models of socially-oriented startups, outlines their role in achieving the UN Sustainable Development Goals, and analyzes the dynamics of the development of the social entrepreneurship ecosystem. It is substantiated that, despite positive trends, social startups face a range of barriers—institutional, financial, regulatory, and human-resource-related. It is revealed that the activation of this sector requires the implementation of a comprehensive policy aimed at the institutionalization of social entrepreneurship, development of support infrastructure, enhancement of financial mechanisms, and stimulation of inclusive innovations. The relevance of this research is driven by the growing interest in impact investing, the intensification of youth entrepreneurship, and the transformation of public innovation policy, particularly in Ukraine under the conditions of wartime.