Психологічні особливості фобічних станів студентської молоді в умовах воєнної та соціальної невизначеності

Abstract

У статті здійснено теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву фобічних станів у студентської молоді в умовах воєнного стану та макросоціальної невизначеності. Обґрунтовано, що тривала загроза життю, нестабільність освітнього процесу та соціальна ізоляція виступають потужними каталізаторами емоційної дезадаптації здобувачів вищої освіти. Метою статті є виявлення специфіки фобічних реакцій студентів та визначення їхнього взаємозв’язку з чинниками соціальної невизначеності. Емпіричне дослідження проведено на базі Одеського національного економічного університету (n=37) з використанням Шкали соціальної тривожності Лейбовіца (LSAS), Шкали тривоги Бека (BAI) та Шкали непереносимості невизначеності (IUS). За результатами психодіагностики встановлено клінічно значущий рівень соціально-тривожних проявів та високий ступінь непереносимості невизначеності у значної частини вибірки. Кореляційний аналіз підтвердив наявність статистично значущих прямих зв’язків між показниками загальної тривоги, соціальної тривожності та непереносимості невизначеності (p < 0,01). Найбільш тісний зв’язок зафіксовано між загальною тривогою та непереносимістю невизначеності (r = 0,63). Доведено, що критичний дефіцит толерантності до невідомого виснажує емоційні ресурси особистості, трансформуючи ситуативну тривогу у стійке фобічне уникання. Здобувачі освіти з вираженими фобічними проявами схильні до втрати навчальної мотивації, звуження комунікації та соціальної ізоляції. Обґрунтовано практичне значення результатів для організації психологічного супроводу у закладах вищої освіти, зокрема шляхом впровадження тренінгів з підвищення толерантності до невизначеності та когнітивно-поведінкової корекції соціальної тривожності. The article presents a theoretical and empirical study of the psychological features of phobic states among student youth under the conditions of martial law and macro-social uncertainty. It is substantiated that a prolonged threat to life, instability of the educational process, and social isolation act as powerful catalysts for the emotional maladaptation of higher education applicants. The purpose of the article is to identify the specifics of students’ phobic reactions and determine their relationship with the factors of social uncertainty. An empirical study was conducted at the Odesa National Economic University (n=37) using the Liebowitz Social Anxiety Scale (LSAS), the Beck Anxiety Inventory (BAI), and the Intolerance of Uncertainty Scale (IUS). According to the results of psychodiagnostics, a clinically significant level of social anxiety manifestations and a high degree of intolerance of uncertainty were established in a significant part of the sample. Correlation analysis confirmed the presence of statistically significant direct relationships between general anxiety, social anxiety, and intolerance of uncertainty (p < 0.01). The closest relationship was recorded between general anxiety and intolerance of uncertainty (r = 0.63). It is proven that a critical deficit of tolerance to the unknown exhausts the emotional resources of the individual, transforming situational anxiety into persistent phobic avoidance. Students with pronounced phobic manifestations are prone to loss of educational motivation, communication restriction, and social isolation. The practical significance of the results for the organization of psychological support in higher educational institutions is substantiated, in particular through the implementation of training sessions aimed at increasing tolerance to uncertainty and cognitive-behavioral correction of social anxiety.